Позатеатральні театральні складові
Основне завдання актора – це не розповісти історію, чи спробувати передати емоцію (хоча, і цього хотілося б). Набагато важливіше вирішення
Читати далі
Театр Франка
Мольєр київський та харківський
Сьогодні – про одного драматурга, але одразу про дві вистави. Тож, про бідного Мольєра замовим півслова. Досить, здавалося б, дивно,
Читати далі
Театр ім. Франка: шлях від вишуканої ресторації до привокзальної шаурмяшної
Перефразуючи відомого бородача, слід зауважити, що «всі безпорадні вистави схожі одна на одну, кожна переконлива вистава унікальна по-своєму». Тож, вкотре
Читати далі
Надія на «Скупого»
Ну, благо, не все втрачено! Вечір в розпалі. Вистава цьогорічна – свіженька. Задоволення цілковите! PS. Більш детально – за посиланням.
Читати далі
Прострочений «Річард III»
За Ньютоном, на всяку дію є рівна протидія. Про що це? Про колектив, який працює над виставою, робить знахідки, пропонує
Читати далі
«Оскароносні» «Оскари»
Ну і тепер спокійненько за учорашнє головне театральне київське дійство пара слів. В понеділок, після Дня театру, відбулася церемонія нагородження
Читати далі
Передсмертні конвульсії «Кіна IV»
Життя – поняття нехай і філософське, але цілком відчутне. Особливо, якщо взяти за основу визначення «життєвого циклу»із «зародженням ідеї», «піком
Читати далі
Костюмований «Стодоля»
Зі шкільної лави повелося, що Т.Г. Шевченко крім байдужості не викликав в мені нічого більшого. Якраз на старші класи середньої
Читати далі
Шельменкові теревені
Того вечора в театрі Франка давали «Шельменка-денщика» за Квіткою-Основ’яненко. Пам’ятаю, що зі шкільної програми пройшов цей твір, як цівка води в
Читати далі
Франківська класика – «Кайдашева сім’я»
Залишатися під враженням поганої вистави («Афінські вечори» Дніпровського академічного театру драми і комедії) довго було неможливо. Тому, вже за добу
Читати далі