2019 рік українського театру. Одеський часопис
До проекту підбиття підсумків 2019 року долучаються окремі театральні міста. Перебіг річних подій театральної Одеси спеціально для «Театральної риболовлі» підбиває журналістка Марія Ситник.
З року в рік одеська театральна сцена все активніше стає одним із «топів» культурного життя країни та чи не найголовнішим – після столиці – центром театрального туризму. З одеськими театрами активно співпрацюють найкращі режисери України, прем’єрні вистави тут з’являються зі стабільною регулярністю, так само стабільно часто одеські театральні трупи їздять на гастролі Україною та за кордон. В «одеському часописі» нагадаємо, як жив і чим дивував театр в Одесі минулого року та з’ясуємо, чи варто додавати у ваш план театри, якщо ви збираєтесь на відпочинок до Одеси.
Український театр
Звання головного ньюзмейкера року беззаперечно отримує Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька. Восени головний осередок української культури в місті шокував новиною: театр під загрозою негайного закриття. Такою була жовтнева постанова ДСНС, яка знайшла в будівлі театру низку порушень правил пожежної безпеки. Перевірки, судові процеси та ліквідації порушень були пліч-о-пліч з театром майже протягом року, та, на щастя, завершилися перемогою Українського театру під керівництвом Юлії Пивоварової – з грудня і дотепер театр працює в звичному режимі.
Проте, незважаючи на нетворчі проблеми, в художньо-постановочному напрямку театр працював максимально плідно.
Почали рік «васильківці» під орудою нового головного режисера – 7 лютого за підсумками конкурсу цю посаду обійняв Іван Уривський. Вже в новому статусі Уривський та його вистава «Одруження» потрапили до лонг-лісту фестиваля-премії «GRA», де вони змагалися за звання найкращої драматичної вистави.
Окрім «Одруження», Одеський український театр на «ГРІ» представляв спектакль «Вона його любила», поставлений в Одесі київським режисером, на момент постановки, директором-художнім керівником Київського академічного театру «Золоті ворота» – Стасом Жирковим. Вистава також могла стати найкращим драматичним спектаклем, але, нажаль, до фінального шорт-лісту жодна з вистав не потрапила.
Але обидва спектаклі мали доволі активне гастрольне життя протягом року. «Одруження» Уривського побувало на сцені Театру ім. Миколи Куліша в Херсоні. Там вистава стала учасником XX Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії», де перемогла в номінації «Вистава великої сцени». Також «Одруження» принесло театру і індивідуальну нагороду – Івана Уривського фестивальне журі відзначило в номінації «Режисура».
А от спектакль Стаса Жиркова подорожував закордоном. Перший диплом в театральну колекцію нагород «Вона його любила» привезла з Білорусі – батьківщини драматурга Андрія Іванова, за мотивами п’єси якого й було поставлено спектакль в Одесі. Там в місті Могильові вистава стала учасником XIV Міжнародного молодіжного театрального форуму «М.@rt.контакт».
Наступним закордонним виїздом став візит до Польщі: одеський театр взяв на себе обов’язок представити українську культуру на міжнародному мистецькому фестивалі «TRANS/MISJE» в місті Жешуві наприкінці серпня. «Васильківці» привезли до Польщі доволі цікаву програму: в кіносекції одеситами було представлено фільм Мирослава Слабошпицького «Плем’я», в напрямку музичному – нову програму оркестру одеського Українського театру під керівництвом диригента Ігоря Знатокова. В театральному ж напрямку Україна була представлена двома виставами: вищезгаданою «Вона його любила» Стаса Жиркова та прем’єрою минулого сезону – «Прекрасним рогоносцем» Івана Уривського.
«Прекрасний рогоносець» також був представлений і український публіці: театр взяв участь у ХІ відкритому театральному фестивалі «Homo Ludens» (Людина, що грає), який проходив у Миколаєві. Окрім диплому учасника фестивалю, до Одеси також знову поїхала індивідуальна нагорода: за свою інтерпретацію твору Фернана Кроммелінка режисер вистави Іван Уривський був відзначений дипломом за «Краще режисерське рішення».
2019-го року Український театр випустив такі прем’єрні спектаклі:
- «Енеїда ХХІ» (реж. Макс Голенко, м. Київ) – створена у копродукції з Диким театром (м. Київ), за мотивами п’єси Віталія Ченського;
- «Прекрасний рогоносець» (реж. Іван Уривський) – казка для дорослих за мотивами п’єси Фернана Кромеллінка;
- «Дюймовочка» (реж. Ірина Зільберман, м. Київ) – дитяча вистава за мотивами казки Ганса Крістіана Андерсена;
- «Фантоми» (реж. Таня Губрій, м. Київ) – йде в форматі «сцена 38», за мотивами п’єси Василя Сігарєва «Фантомні болі»;
- «Горгони» (реж. Роман Федосєєв) – режисерський дебют актора Українського театру, за мотивами п’єси Дона Нігро;
- «Підступність і кохання» (реж. Іван Уривський) – за мотивами міщанської драми Фрідріха Шиллера.
Театр опери та балету
Одеський національний академічний театр опери та балету за підсумками 2019-го (втім, як і щороку) забирає собі звання головного гастролера Одеси. Відкрила туристичний рік театру трупа оперна: в лютому одесити аж 6 разів представили оперу О. Бородіна «Князь Ігор» на сцені Оперного театру Джузеппе Верді в місті Трієсті, Італія.
Представляли «Князя Ігоря» одесити під орудою диригента Ігоря Чернецького, який напередодні разом із артистом хору Віктором Музичко отримав звання Заслуженого артиста України. Пізніше до Оперного прийшло і найвище звання: Народним артистом України став соліст опери Віктор Мітюшкін, історія в одеському театрі якого почалася ще у 1990-му році.
Ще одну державну нагороду отримала директорка Одеського театру опери та балету – генеральна директорка Одеського національного академічного театру опери та балету Надія Бабич отримала орден Княгині Ольги III ступеню «значний особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки та високу професійну майстерність».
Також нове звання минулого року отримав В’ячеслав Чернухо-Воліч: за результатами конкурсу на заміщення вакантної посади головного диригента, що закінчився 25 червня 2019 року, переможцем став саме випускник Білоруської державної академії музики.
Вже навесні – в квітні – гастрольну естафету прийняли артисти балету. Так, протягом дев’яти днів глядачі в Герлені, Гаазі, Генті, Антверпені та Брюсселі могли побачити балети «Лебедине озеро» Петра Чайковського та «Баядерка» Людвіга Мінкуса. Після туру Нідерландами та Бельгією, балетна трупа «Лебединого озера відбула до столиці Греції. В Афінах «Лебедине озеро» можна було побачити з 2 до 6 травня.
А оперна трупа тим часом продовжила нідерландсько-бельгійскі гастролі. Протягом тижня в театрах Герлена, Бреди, Остенде, Гента, Антверпена та Гааги глядачі мали змогу побачити і почути нову редакцію опери «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні, прем’єра якої відбулася в Одесі на початку квітня.
Доречі, прем’єрне виконання «Мадам Баттерфляй» в Одесі також було частково гастрольним. Так, для першого виконання партії Чіо-Чіо-сан до України було запрошено Хіроко Моріту, а для виконання партії Пінкертона – Доменіко Меніні. Обидва солісти вже виконували партії Чіо-Чіо-сан та Пінкертона на світових оперних майданчиках, а Моріту навіть було визнано кращою Баттерфляй 2008-го року.
Щодо гастрольної діяльності, то її Оперний поновив восени. Один із жовтневих тижнів оперна трупа знову провела у Бельгії: Антверпен мав змогу побачити оперу «Євгеній Онегін» Чайковського та «Набукко» Верді, а в Генті відбувся показ «Набукко».
Проте поїздити одесити встигли не тільки Європою, а й Американським континентом.
Першим був тур Сполученими Штатами Америки та Канадою, про який говорила чи не вся Україна. Причина тому – яскравий танцювальний флешмоб одеських артистів в аеропорті Нью-Йорку перед вильотом додому. Прощальним подарунком Америці став танець Фурій з опери «Орфей та Еврідіка».
Доречі, саме ця опера представляла Одесу на премії «GRA». «Орфей та Еврідика» була номінована в номінації «Найкраща вистава в жанрі опера/оперета/мюзикл» і навіть потрапила до шорт-лісту. Проте, нажаль, перемогу не здобула.
Закривали свій гастрольний рік представники оперного також в США. Там напочатку листопада було представлено прем’єрний балет «Ромео і Джульєтта».
Події минулого року:
- V міжнародний фестиваль мистецтв «Оксамитовий сезон в Одеській опері»
Прем’єри 2019:
- «Мадам Баттерфляй» (реж. Анатоль Прайслер, Австрія) – опера Джакомо Пуччіні;
- «Народження балерини» (реж. Павло Кошка) – балет, автор ідеї та лібрето Людмила Сергійчук;
- «Трубадур» (реж. Тіло Райнхард, Німеччина) – опера Джузеппе Верді;
- «La Traviata» (реж. Євген Лавренчук) – опера Джузеппе Верді;
- «Ромео і Джульєтта» (авт. лібрето Заслужений артист України Гаррі Севоян) – балет за мотивами п’єси Вільяма Шекспіра;
- «Паяци» (реж. Едуард Мартинюк) – концертне виконання опери Руджеро Леонкавалло.
Театр на Чайній
Достатньо молода, але дуже популярна серед одеситів театральна лабораторія «Театр на Чайній» минулого року також відзначилася не аби-якою активністю. Для початку розберемося, які спектаклі і куди возили «лаборанти».
Двічі протягом року подорожував Олег Шевчук зі своїм моноспектаклем (за виключенням невеликої, але дуже яскравої сцени з появою актора Філіпа Азаренко) «Смерть Фірса». Першим виїздом стала участь у театральному фреш-фестивалі «Я і Села Брук 2019» в місті Харкові. Вдруге вистава поїхала вже до Києва задля участі у першому Міжнародному театральному фестивалі «Solo Plays Fest», де грати виставу довелося в дуже незвичних умовах: театральним майданчиком стала старовинна фортеця з неймовірною акустикою, а сцена й зовсім була відсутня. У свою чергу вистава «Старики» на миколаївському фестивалі «Homo Ludens – 2019» отримує відзнаку як краща вистава малої сцени.
Вже не вперше Театр на Чайній подорожує до чернігівського Молодіжного театру. Колись одесити представляли там виставу «Головне, коли», а цього року повернулися з прем’єрним спектаклем. Виставу «ХХ. Сімейна хроніка» вперше було зіграно за межами Одеси в рамках ХХХІІІ Грудневих зустрічей.
Закордонні фестивалі цього року також підкорилися Театру на Чайній: в листопаді абсурдний театр, репрезентований виставою «Стриптиз» за Славомиром Мрожеком, став учасником ХІ Міжнародного фестивалю-лабораторії камерних театрів та спектаклів малих форм «Молдфест-2019», що проходив у Кишиніві, Молдова.
А найбільш далеким виїздом одеситів стала поїздка в місто Ларнака, що на Кіпрі. З острову Театру на Чайній та їхній виставі «Наталі» надійшло запрошення від ІІІ Міжнародного фестивалю «П’ять вечорів на Кіпрі».
Прем’єри 2019:
- «З днем народження, синку!» (реж. Влад Костика) – дебютна режисерська робота актора Театру на Чайній, драматичний бурлеск за мотивами Фернандо Аррабаля;
- «ХХ. Сімейна хроніка» (реж. заслужений артист України Юрій Невгамовний) – за мотивами п’єси Ельжбети Хованець;
- «МОІІY. На межі реальності та фантазії» (реж. Юлія Амелькіна) – йде в форматі «глядач на сцені», спектакль-експеримент за мотивами п’єси Браяна Фріла «Моллі Суіні»;
- «Прокинутися у Бірмінгемі» (реж. Олександр Онищенко) – кримінальна комедія за мотивами п’єси Гарольда Пінтера «Кухонний ліфт»;
- «Вартувало?!» (реж. Заслужений артист України Юрій Невгамовний) – поетичний моноспектакль Ганни Мільошиної.
Театр ляльок
Головним досягненням минулого року Одеський академічний театр ляльок може сміливо називати свою участь у фестивалі-премії «GRA». На головних всеукраїнських театральних змаганнях одеський ляльковий був представлений виставою «Баби Бабеля» Євгенія Корняга. Спектакль, що став головною прем’єрою театру в 2018-му році і наробив галас як в Одесі, так і за її межами, мав можливість стати найкращою пошуково-експериментальною виставою. «Баби Бабеля з легкістю потрапили до лонг-, а потім и до шорт-лісту премії, проте в фіналі програли київському театру на Печерську.
Протягом року «Баби Бабеля» зібрали два аншлаги в Києві: в жовтні вистава представляла Одесу на ІІІ Київському міжнародному фестивалі театрів ляльок «pUp.pet», а в листопаді взяла участь у фінальному етапі «ГРИ», що відбувся в театрі на Подолі.
Прем’єри 2019:
; дитячі:
- «Бу-ра-ті-но» (реж. Юрій Чайка) – за мотивами казки Олексія Толстого;
- «Як потоваришували мишеня Муф і балерина Пітт» (реж. Інна Руди) – за мотивами п’єси Атанаса Попеску «Сонячний промінчик»;
- «Гулівер в країні Ліліпутів» (реж. Владислав Кутуєв) – за мотивами роману Джонатана Свіфта;
- «Стрибаюча принцеса» (реж. Юрій Чайка).
; дорослі:
- «Пісочниця» (реж. Георгій Гамкрелідзе) – за мотивами п’єси Міхала Вальчака.
Театр музичної комедії
Як завжди активним в місті та за його межами був Одеський академічний театр музичної комедії ім. М. Водяного. Перш за все, треба відзначити, що у Михайла Водяного тепер є власна зірка на одеський Алеї Слави, що знаходиться біля Оперного театру. Її урочисте відкриття відбулося 2 вересня на день міста. Окрім пам’ятного диплому, на директорку театру Музкомедії Олену Редько очікував також ще один подарунок. Після урочистою церемонії доктор мистецтвознавства Едуард Амчиславський передав у власність музею театру новий експонат: крихітну іграшку – песика Тузика. За словами Едуарда, ще у 1965-му році він отримав Тузика у подарунок «на удачу» від самого Михайла Водяного та його дружини Маргарити Дьоміної.
Ще одне поповнення в колекції музею надійшло від родини актриси Євгенії Дембської. Нажаль, славетної артистки не стало минулого року – вона пішла, трохи не доживши до свого 99-річчя. Після смерті легендарної акторки, її родина передала у власність музею театру унікальні експонати: її особисті речі, листи, документи та рідкісні світлини. Отож, в антрактах вистав Музкомедії точно варто зазирнути до їхнього музею.
Також у скарбничку приємних надходжень Музкомедія того року записала декілька нових почесних звань. Орденом «За заслуги» ІІ ступеню було нагороджено народного артиста України Володимира Фролова; звання «Заслуженого артиста України» було присвоєно солісту Тимофію Криницькому. Попрацювали одесити і в міжнародному напрямку, зокрема, випустили прем’єрний спектакль «Польська кров» під орудою чеського режисера Мартіна Отава.
А от закордонних гастролей цього року у театру музкомедії не було: трупа здійснила тільки декілька виїздів Україною з виставою «Ніч перед Різдвом». Перший показ було здійснено в рамках ХІ Відкритого регіонального фестивалю театрального мистецтва «В гостях у Гоголя» на сцені Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя. Другим виїздом були гастролі до Києва та Чернігова, де одесити виступили на сценах Київського національного академічного драматичного театру ім. І. Франка та Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Р. Шевченка.
Події:
- ІІІ Одеський фестиваль «Акація-фест»;
- Показ оперети «Біла акація» під відкритим небом на сцені Літнього театру «Морвокзал».
Прем’єри:
- 23 березня – «Брехуха» (реж. Катерина Зеленська) – музична комедія;
- 15 червня – «Без вини винні» (реж. Володимир Подгородинський) – мюзикл в двох діях;
- 20 вересня – «Польська кров» (реж. Мартін Отава) – оперета в трьох діях;
- 20 грудня – «Чиполліно» (реж. Віталій Синіков) – дитяча вистава.
ТЮГ
Нечисленними були тогорічні гастролі і Одеського Театру Юного Глядача, проте закордоном вони побувати встигли. В Мінську, столиці сусідньої Білорусі, одесити представили дві вистави: «Мауглі» та «Червона каска».
Того ж таки «Мауглі» разом з прем’єрною «Лісовою піснею» «тюгівці» встигли представити у Миколаєві в рамках вже традиційних щорічних «обмінних гастролей».
Третіми гастролями ТЮГу стала участь у Міжнародному театральному фестивалі «Класика сьогодні» в місті Кам’янському. Там одесити показали свою виставу «Міщанин – шляхтич» за мотивами класичного твору Жана-Батиста Мольєра.
Прем’єри:
; дитячі:
- «Ну дуже ковбойська історія»;
- «Маленький принц» (реж. Яніка Коппел, Естонія);
- «Казки дядечка Римуса».
; дорослі:
- «Клятвенні діви»;
- «Лісова пісня»;
- «Інша назва».
Російський театр
Важливою минулорічною подією для Одеського академічного російського драматичного театру стало відкриття малої сцени. Нагадаємо, початок роботи нового майданчика мав відбутися ще у 2018-му, але не склалося.
А от наступного року малу сцену не тільки було відкрито, а й поставлено вже два спектаклі в новому форматі:
- «Гей ти, – вітаю!»;
- «С@ba.ka».
А також – три прем’єри на великій сцені:
- «Приборкання норовливих»;
- «На всякого мудреця досить простоти»
- «Жінка на біс».
ТЕО
Новий експериментальний майданчик театральний простір «ТЕО» чи не одразу після свого заснування став одним із головних культурних та тусовочних центрів міста, і не дарма. 2019-го ТЕО організував і провів десятки культурних подій, літературних вечорів, кіносеансів та творчих зустрічей. Проте, і про театральну складову Простору не забували.
ТЕО у 2019-му здійснив такі постановки:
- «Геть із класу/Вийшов геть» (реж. Антон Літвінов) – за мотивами п’єси Кая Хензеля «Кламмова війна»;
- «Хармс. Геній» (реж. Марія Кругленко) – спектакль на основі розповідей Даниїла Хармса;
- «На подвалі» (реж. Іван Орленко) – психоделічний хоррор за мотивами культового фільму «Зелений слоник» (1999);
- «Одруження» (реж. Ніколь Фелден, Німеччина) – класична комедія за п’єсою Гоголя. В виставі грають непрофесійні актори старшого покоління.
Підсумки
Отже, якщо суб’єктивно підсумовувати театральний рік в Одесі та радити вам, на які вистави точно треба завітати, якщо цей туристичний сезон ви збираєтесь проводити в Одесі, то у нас вийде такий список must see:
- «LaTraviata», режисер Євген Лаврінчук, Одеський національний академічний театр опери та балету;
- «Ромео і Джульєтта», автор лібрето заслужений артист України Гаррі Севоян, Одеський академічний театр опери та балету;
- «Прекрасний рогоносець», режисер Іван Уривський, Одеський академічний музично-драматичний театр ім. В. Василька;
- «Енеїда ХХІ», режисер Макс Голенко, Одеський академічний музично-драматичний театр ім. В. Василька;
- «Фантоми», режисерка Таня Губрій, Одеський академічний музично-драматичний театр ім. В. Василька;
- «З днем народження, синку!», режисер Влад Костика, Театральна лабораторія «Театр на Чайній»;
- «МОІІY. На межі реальності та фантазії», режисерка Юлія Амелькіна, Театральна Лабораторія «Театр на Чайній»;
- «На подвалі», режисер Іван Орленко, Театральний простір «ТЕО»;
- «Пісочниця», режисер Георгій Гамкрелідзе, Одеський академічний театр ляльок;
- «Лісова пісня», режисер Сергій Павлюк, Одеський театр юного глядача.
Втім, тільки вам вирішувати, які вистави варті вашої уваги. Вдалої театральної риболовлі у 2020!
Додаток від «Театральної риболовлі» (2021)
«Будинок клоунів»
Відкриття театру «Будинок клоунів» сталося 28 березня 2003 року. Культурний центр почав свою роботу у приміщенні колишнього кінотеатру «Дружба», в Одесі на вул. Ольгіївській, 23. Ідея відкриття – театр «Маски-шоу» під керівництвом Георгія Делієва. До відкриття підготували прем’єру поетичної комедії «Отелло» (автор тексту цієї та наступних вистав – Борис Барський, режисер – Георгій Делієв).
Простір «Будинку клоунів» відкритий для всіх творчих, невгамовних, неординарно мислячих людей. На сцені театру йдуть всі вистави на основі п’єс Бориса Барського із серії «Гра в класики»: «Ромео і Джульєтта», «Дон Жуан», «Орфей і Еврідіка» і ін., клоунські програми з репертуару комік-трупи. Також в «Будинку клоунів» проходять вечори поезії Бориса Барського, які побудовані у формі діалогу з залом. Суттєву увагу в театрі приділено подіям для дітей.
Головною подією 2019 року стало проведення IX Міжнародного фестивалю клоунів і мімів «Комедіада», що тривав з 27 березня по 1 квітня.
Протягом року були зіграні добре відомі вистави («Дикун», «Дон Жуан», «Маски в кубі», «Одеський підкидьок», «Орфей та Еврідіка», «Отелло», «Ромео та Джульєтта»), так і прем’єрні роботи (16 березня – «Є місто, що бачу уві сні», 12 квітня – «Посланник народом», 27 вересня – «Прийшов чоловік до жінки).
З гастролями колектив побував у Білій Церкві, Києві, Львові, Харкові. Відбулася поїздка до США.
