Description
Parade-Fest — це театрально-урбаністичний фестиваль про право на місто, який відбудеться в Харкові.
Чи безпечно ви почуваєтеся у власному місті? Чи вірите ви, що можливо займатися мистецтвом в Україні? Як часто ви відганяєте від себе думки про війну? Питання, яких ми звикли уникати; проблеми, які не хочемо бачити; біль, який не хочемо проживати — це досліджує наш фестиваль. І ми впевнені, що шукати відповіді треба разом.
Дати проведення фестивалю — з 18 по 23 вересня 2019 року.
Тексти про фестиваль:
Фестивальні вистави:
«Apollo»
(реж. Ніна Хижна)
- Дата – 18 вересня 2019, 19:00
- Сценічний майданчик – Театрально-концертний центр
- Театр – Театр «Нєфть» (Харків)
- Автор – за мотивами балету «Apollon musagete» Ігоря Стравінського
- Жанр – перфомативно-пластична вистава
- Прем’єра –
- Інформація про виставу. Виставу створено під впливом балету «Apollon musagete» Ігоря Стравінського. Історія життя маестро Стравінського, який позиціонував себе громадянином світу, наштовхнула акторок та акторів на роздуми про роль та місце митця в суспільстві, про причини та наслідки еміграції, а ще дала змогу порозмірковувати про космополітизм. Де і чому ми живемо? Чи здатне мистецтво перетворювати те середовище, в якому перебуває митець? Де наш «Олімп» і чи готові ми робити свідомий вибір, підіймаючись на нього? Учасники вистави шукають відповіді на ці питання через рухи, танець і полілог. І ви можете разом із ними пофантазувати про території, безпечні та комфортні для нас усіх.
«Мистецтво демократії. Мистецтво любові» (інтерактивний перформанс)
(реж. Ніна Хижна)
- Дата – 19 вересня 2019, 19:00
- Сценічний майданчик – арт-завод «Механіка»
- Театр – Харків
- Автор –
- Жанр – партисипативний перформанс
- Прем’єра –
- Інформація про виставу. Вистава, де глядачі безпосередньо впливають на розвиток дії. Якщо ініціативи від них нема — перформери не грають, музиканти слухають себе і тишу в залі. Відбувається Нічого. У такий спосіб відбувається дослідження демократичних цінностей та інструментів прийняття рішень через мистецтво. Вистава мотивує людей брати на себе відповідальність: діяти, рухати процес, а не пасивно сидіти і дивитись. Завжди є право вибору — стати частиною суспільства спектаклю чи суспільства гри. А обирає кожен сам. Цей перформанс — невеличка утопія, де глядач може бути активним свідком чи навіть тим, хто безпосередньо приймає рішення та має вплив на структуру. Від кожного з нас залежить, якою стане ця історія.
«Буфет»
(реж. ???)
- Дата – 20 вересня 2019, 17:00
- Сценічний майданчик –
- Театр – тетарально-драматургічна студія «Школа магії театру»
- Автор –
- Жанр –
- Прем’єра –
- Інформація про виставу. Виставу поставлено за історіями, які були написані підлітками. Це вистава про булінг, слатшеймінг та людський осуд, який може з’являтися з нічого. Це про жорстокість та любов. Це про внутрішню боротьбу — між страхом та бажанням допомогти другові. Це наша можливість почути, що хвилює підлітків. І хто зна — може, нас хвилюють одні й ті самі речі?
«Прекрасні, прекрасні, прекрасні часи»
(реж. Роза Саркісян)
- Дата – 20 вересня 2019, 19:00
- Сценічний майданчик – Харківський театр юного глядача
- Театр – Перший театр (Львів)
- Автор – Йоанна Віховська
- Жанр – посттравматична драма
- Прем’єра – 04 липня 2018
- Інформація про виставу. Темою вистави є суспільство, вражене травмою війни та її наслідками. Пережитий досвід насильства нікуди не дівається — він, розлитий у повітрі та просторі, знаходить вихід через зачинені двері квартир, вражає щоденне життя та стає частиною звичної поведінки. Пре-текстом вистави є книга нобелівської лауреатки Ельфріди Єлінек про повоєнну Австрію через історію трьох цілком звичайних родин. Авторки на цьому тлі створили посттравматичну драму, яка складається з акторських етюдів, імпровізацій та особистих рефлексій. Як функціонує суспільство в контексті війни? Чи приречені діти повторювати помилки батьків? Чи можливо позбутись механізму відтворення насильства? Нам усім відомі утопічні відповіді на ці питання, але чесний діалог завжди болючий та дискомфортний.
«War in progress»
(реж. Šimon Stiburek)
- Дата – 21 вересня 2019, 16:00
- Сценічний майданчик – ПК ART AREA
- Театр – Relikty (Прага, Чехія)
- Автор –
- Жанр –
- Прем’єра –
- Інформація про виставу. Вистава показує власне бачення чехами війни в Україні. Це документальний текст про пошук правди серед інформації з європейських, російських та українських мас-медіа. Автори поєднують оригінали документів з мультимедіа, театром ляльок та гострим сарказмом. Це допомагає досягти певного ефекту відсторонення, щоб краще зрозуміти ситуацію. Здалека, крізь криве дзеркало медіа, без знання історичного та політичного контексту — це те, як більшість європейців бачить нашу війну.
«Горизонт 200»
(реж. Олена Апчел)
- Дата – 22 вересня 2019, 18:00
- Сценічний майданчик – ПК «Металіст»
- Театр – Львівський академічний театр ім. Лесі Українки
- Автор – Олена Апчел та Оксана Данчук
- Жанр – постдокументальна вистава
- Прем’єра – 07 листопада 2018
- Інформація про виставу. Горизонт 200 — так шахтарі кажуть про глибину дві тисячі метрів під землею. Це і про дві тисячі кілометрів України з півночі на південь, зі сходу на захід. Це про можливість бачити і небажання дивитися. Це про тих, хто не повертається. Це про перспективи. Це про викривлені закони реальності. Це про турбулентні часи. У виставі використовуються монологи шахтарів із Львівсько-Волинського та Донецького вугільних басейнів, роздуми акторів та акторок театру Лесі, аудіозаписи з шахти, щоденникові записи, внутрішні переживання постановочної групи, озвучені на перекурі та купа цитат, гори цитат. Тому ця вистава не про шахтарів. Ця вистава про людину у надзвичайних історичних обставинах. Ця вистава — привід поставити питання: навіщо нам шахти і шахтарі? Навіщо нам театр та актори? Навіщо актору шахтар і навпаки? Навіщо ми один одному? Ця вистава — привід для нас, як для покоління, перевести подих, щоб продовжити рух і побачити свій наступний горизонт. Або ні.
«Поринаючи в / полишаючи утопію»
(реж. Max Schumacher, Німеччина)
- Дата – 22 вересня 2019, 14:30 та 16:00
- Сценічний майданчик – Держпром
- Театр – Німеччина/Україна
- Автор –
- Жанр – сайт-специфік перформанс
- Прем’єра –
- Інформація про виставу. Міждисциплінарний проект, мета якого — показати вплив «утопічної» архітектури 20-х років XX століття на сучасне суспільство в Україні, що досить критично ставиться до радянського минулого. Міжнародна команда митців використовує танець, сучасну електронну музику, відео та технології доповненої реальності, щоб змінити сприйняття звичного нам оточення та побачити у будівлі Держпрому надихаючий об’єкт (утопічного) майбутнього. Перформанс — частина довгострокового міжнародного проекту «Revitalizing the Past—Creating the Future».
«Отелло/Україна/Facebook»
(реж. Стас Жирков)
- Дата – 23 вересня 2019, 20:00
- Сценічний майданчик – ПК ART AREA
- Театр – Київський академічний театр «Золоті ворота»
- Автор – Павло Ар’є та Марина Смілянець (у виставі використані тексти Вільяма Шекспіра та Юрія Олеші, авторські історії акторів)
- Жанр – жєсть, сатира, провокація, політика, гумор – це зовсім не Отелло
- Прем’єра – 24 січня 2019
- Інформація про виставу. Відомо, що після Вільяма Шекспіра не залишилося жодного авторського рукопису! Лише копії копій. Факти його біографії — скупі та суперечливі. Реальний Вільям Шекспір (або точніше Шакспер) зі Страдфорду-на-Ейвоні, пайщик лондонської акторської трупи, не мав освіти, у той час як п’єси Великого Барда містять найновіші відомості із сфер знань від історії та філософії до мореплавства та картографії, а словниковий запас складає близько 12 тисячі слів — це рекорд серед усіх геніїв літератури! Не дивно, що сторіччями тривають пошуки реального Вільяма Шекспіра. На щастя, наприкінці 2018 року британські вчені достеменно встановили, що під псевдонімом «Вільям Шекспір» працювали драматурги Павло Ар’є та Марина Смілянець, актори театру «Золоті ворота» та режисер Стас Жирков. Ця версія вам здається малоймовірною? Гаразд, сподіваємось, у вас є докази, аби її спростувати. Тому що у нас є вистава «Отелло/Україна/Facebook», яка безапеляційно доводить саме це.