Description
Всеукраїнський театральний фестиваль вистав на камерній сцені «Face to face» (м. Хмельницький).
Дати проведення — з 10 по 15 листопада 2020 року.
Тексти про фестиваль:
Фестивальні вистави:
«Місто, в якому можливо все»
(реж. Дмитро Гусаков)
- Дата – 10 листопада 2020
- Театр – Хмельницький обласний академічний музично-драматичний театр ім. Михайла Старицького
- Автор – за п’єсою «Будні Аконапакаерро» Олега Єлшина
- Прем’єра –
- Про виставу. Історія про одне з самих звичайних міст самої звичайної країни. Тому й події, які там відбуваються, знайомі абсолютно кожному глядачу! Смішні ситуації, дотепні персонажі та абсурдність обставин, могли б претендувати на найвеселішу комедію, якби не одне «Але»! Можливо, в руках героїв опинилось наше життя?
«Розрада апокаліпсисом»
(реж. Лінас Маріюс Зайкаускас)
- Дата – 11 листопада 2020
- Театр – Сумський обласний академічний театр драми та музичної комедії ім. Михайла Щепкіна
- Автор – за твором «Час Second-hаnd» Світлани Алексієвич
- Прем’єра – 14 грудня 2019
- Про виставу. Слід зазначити, що за форматом – це моновистави. Вони складаються з абсолютно різних жіночих історій, заснованих на реальних подіях з життя звичайних людей, які перетнули не лише білі, але й чорні полоси життя. Так, тут і зневіра, і зрада, і біль, і страждання…
«Ілюзія»
(реж. Сергій Павлюк)
- Дата – 12 листопада 2020
- Театр – Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. Миколи Куліша
- Автор – Андрій Скутельник
- Прем’єра –
- Про виставу. Документальна вистава «Ілюзія» – історія одного з тих, хто перейшов межу дозволеного, опинившись над прірвою. Усе почалося в дитинстві – Андрій народився і зростав у сім’ї, де панувало насилля та пиятика. Сім’я розпалася, коли хлопчикові виповнилось п’ять років. Відтоді весь час Андрій себе почував одиноким і нещасним, адже мати багато працювала та й хлопцю дуже не вистачало батька. Єдиною розрадою у житті стала вулиця. Потрапивши під вплив «друзів», Андрій спробував наркотики, які, як йому здалося на той момент заглушили увесь біль в його душі. Однак, з часом, погана звичка переросла у хворобу, яка вбила багатьох кого знав та ледь не забрала і його життя. Сьогодні Андрій Скугельник – один із тих, хто бореться із самим собою за право перестати жити в ілюзії.
«Жінка в STYLE JAZZ»
(реж. Наталія Тімошкіна)
- Дата – 13 листопада 2020
- Театр – Житомирський академічний музично-драматичний театр ім. Івана Кочерги
- Автор – за мотивами п’єси «Жінка в стилі осінь» Володимира Дьяченко
- Прем’єра –
- Про виставу. Ця історія дивна… Ця історія про Жінку. ЇЇ життя – повна чаша! Чоловік, син, будинок, прислуга. Вона красива, розумна, емоційна. Зовні – все ідеально, всередині вирують справжні пристрасті. Чоловік її зраджує, вона змінює коханців, як рукавички. Непорозуміння із сином, із його гувернером, із мамою, братом, подругою, прислугою і, навіть, власним котом дійшли свого апогею. Все це перетворює Жінку на біснувату фурію, ба – навіть Відьму. Чи то їй так здалося? Чи було насправді! Ця історія дивна…
«Чоловік моєї дружини»
(реж. В’ячеслав Жуков)
- Дата – 14 листопада 2020
- Театр – Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької
- Автор – Міро Гавран
- Прем’єра –
- Про виставу. Професія провідниці вимагає від Драгіци жити за чітким графіком руху поїздів міжміського сполучення, частих довгих відряджень, що надають її сімейному існуванню барв постійних зустрічей та прошань. Такі міграції жінки зводять в одній кімнаті двох чоловіків, схожих і не схожих одночасно, які ніби доповнюють одне одного, хоча бачаться вперше. Жаркець хороший батько, любить прибирати дім та створювати затишок, Креше – чудовий кухар й пристрасний коханець. Ідеал чоловіка, поділений на двоє. Можливо, єдиний варіант для розумної жінки аби жити у гармонії.
«Сон літньої ночі»
(реж. Андрій Білоус)
- Дата – 15 листопада 2020
- Театр – Київський національний академічний Молодий театр
- Автор – Вільям Шекспір
- Прем’єра – 12 листопада 2019
- Про виставу. Як прозвучить відома романтична комедія «Сон літньої ночі» в контексті українського народного обряду? П’єсу Шсксгііра ми трактуємо як унікальну ритуальну дію. Поетизуємо народні обряди словами великого драматурга. Знаходимо в глобальній сюжетній лінії ключ до національного коду та адаптуємо його до сьогодення. Проводимо паралель з нашими історичними міфами та перетворюємо головних героїв з греків на українців. Водночас, основу залишаємо Вільяму Шекспіру, і ця суміш здасться сучасною, природною та незвичною. Реальність розчиняється в міфології на сцені.