Дід Базай та Хвеськи
Чим є «Язиката Хвеська» у Малому театрі та на загальній театральній мапі Києва?
На сайті театру зазначене позиціонування – інтерактивна вистава для дітей 3-6 років тривалістю 1 году.
З цільовою та інтерактивністю цілком можна погодитися. А от щодо вистави…
Звісно, сучасний театр доволі синтетичний. Цілком може поєднуватися все з усім. Навіть формат телепередачі «Смак» із «Вечірньою колисанкою» (в сенсі, що можна готувати смаколики під казкові оповіді).
Власне, за такий формат і взялися у Малому театрі. Модний тренд та орієнтація на малечу, яку можна задіяти навколо акторів-аніматорів, та викликати розчулення у батьків. Проте далі перформанса творці вистави не пішли – й цілком природно, що такої задачі й не було – молода команда робить експериментальні кроки з малими формами на камерній сцені.
З того, що переконало – театр все більше входить до системи мінімального сценографічного захаращення, при цьому органічно використовують візуально прості конструкції.
З того, що здивувало – це позатекстові (чи імпровізаційні) репризи діда-оповідача (Дмитро Базай). Піковим стала його заява, якою намагався заспокоїти батьків під час годування дітлахів варениками: «Не турбуйтеся, вони не отруєні – ми самі їх їмо!»
PS. Наявність «Язикатої Хвеськи» у переліку пекторальних номінантів категорії «Вистава для дітей» – досить дивна. Перформанс не є конкурентом вистави. Знову й знову натикаємося на те, що театральне життя змінюється й трансформується набагато швидше за рішення пекторального оргкомітету. Щонайменше номінації «Експеримент» – гостра нестача.
