Космічна «Burza»
Безліч адаптацій Шекспіра бачив, але заслані його герої до космосу трапилися вперше – спроба імплементації Барда а) в сучасність та б) адаптація його для дітей відбулося органічно. Звісно, не без передбачуваних у таких випадках сюжетних втрат, і разом із тим…
Під дитячу обробку неаполітанського мотивів «O sole mio» Просперо згадує свою рідну планету, з якої його виперли, на планеті свого вигнання, поряд із космічним чудовиськом Калібаном, який не дуже зазіхає на його дочку Міранду…
В прислугах – Аріель-(в прямому сенсі)-Супермен та смішний робот із кількома вставними комічними епізодами (обігрування магніта – окремий плюсик до карми творцям).
Тож, якщо до того ім’я шекспірівського Просперо мав супутник Урана, то в адаптації шекспірівської «Бурі» Вроцлавським театром ляльок є цілі планете, дотичні до цього персонажу.
Ще кілька слів про сюжет. Сміливо, яскраво, живенько. Глибока психологія помсти, всі епізоди пияцтва та суттєва частина любовних ліній, звісно, залишилась за межами запропонованого дітям всесвіту. І саме тому майже не дратує суттєва вікова різниця між Мірандою та Фердинандом (хіба що в перші секунди, коли намагаєшся розібратися хто є хто в цій космічній історії).
Запропонований простір театру в театрі – дуже в концепції адаптаційної версії. Наявність основних джерел дієвості прямо на сцені – також дуже органічно (жестяна пластина, за допомоги якої Просперо викликає космічну бурю чи механіка, якою Аріель змінює театральні мізансцени). А залучення відеокамери, проекції – це все те, що наближає Шекспіра до сучасної молоді. Звісно, є моменти «недосказаності» – заявлений елемент зробив свою справу та залишився громоздитися на сцені – але то вже до питань чистоти постановки…
Найголовніше питання до вистави – чому саме вона – робота театру ляльок? Відповіді на це не маю, а власні висновки приходять до цілком протилежних результатів.
Але Шекспір на те і Шекспір, щоб надихати митців самих різних жанрів та театрів на власне трактування. І чим більше таке версія переконлива – тим краще для театру взагалі, і для дитячого зокрема.
Такий от він, «Шекспір для дітей» у Вроцлавському театрі ляльок…