Карантинна диджиталізація театру. Частина 4. Формат перформансу
До диджитального змісту
Для перформансів – жодних обмежень – проходити вони можуть у будь-якому просторі, за визначеним часом перформерів, з глядачами чи за їх відсутності.
Тому карантинний перехід перформансу в інтернет – всього лише така обрана локація для висловлювання.
За продюсерством Антона Овчиннікова виходить проект «Казки для Дорослих».
Концепція полягає у тому, що під обрані (або написані) тексти підбираються учасники (хореограф – актор – композитор), які працюють у форматі структурованої імпровізації під час стріму. У результаті глядач отримує можливість спостерігати стрім, під час якого всі троє імпровізують зі своїми «інструментами» в рамках попередньо створеної структури.
Тут йдеться саме про імпровізацію, експеримент – ніхто не намагається створити виставу за дві попередні до стріму зустрічі.
На момент публікації вийшло чотири «Казки для Дорослих».
Парад перформансів у нетеатральних просторах пройшов у рамках Міжнародного фестивалю мистецтв «Точка доступу». Обрали, звісно, територією інтернету. «Епідемія чуми подарувала нам «Декамерон», епідемія холери – Болдінску осінь, блекаут у Нью-Йорку – хіп-хоп. Тепер черга за коронавірусів.» – заявили організатори, й відкрили місячну лабораторію онлайн-театру «Спонтанна програма».
Одні програми ставали засобами індивідуального та соціальної терапії («Єдність самотності», «Іграшки Люшера», «Одіссея COVID-19», «Вавилонська прогулянка», «Про мат», «Three’s crowd», «Nobody see», «Рецепт приїде»).
Наприклад, перформативний онлайн шопінг для двох глядачів у трьох версіях «І Хто Якщо (не) Я» Анастасій Бабаєвої – це спроба пізнання людину через світ речей. Тут йдеться про основний пейзаж під час карантину – нашу кімнату, яка є умовним автопортретом власника. Онлайн магазин меблів, три перфоконсультанта, три сюжети та три різні кімнати. Під час перформансу консультант через вибір нового інтер’єру допомагає дізнатися незнайому людину по той бік екрану.
Інші перформанси досліджували, як влаштовано наше суспільство, які закони ми самі собі встановлюємо і за якими готові жити в світі майбутнього ( «i do not want to see this», «VOБЛАGО», «Людина 2.0»).
Інтерактивний музичний онлайн-перформанс «Расскажите» дозволяє під музичний акомпанемент розмірковувати про власні бажання за умов карантину.
Сайт-специфіком «Спонтанної програми» ставали не лофти, парки та заводи, а TikTok («Ванпанчмен»), Instagram («CoVibe-19»), Facebook («Decameron 2020»), Telegram ( «Я роблю тобі сайт-специфік, поки ти ріжеш цибулю у себе на кухні »).
По завершенню лабораторії «Спонтанна програма» фестиваль перейшов до основної програми.
Наступного разу говоритимемо про інтернет-вистави…
