Перша п’ятірка фестивалю pUPpet
Коротенько про кожну з переглянутих конкурсних вистав II міжнародного фестивалю театрів ляльок pUPpet.
Тож, перші 5 із 22…
(у порядку перегляду)
ЯК БУЛО ВИНАЙДЕНО ПОЛІТ
Моновистава сербського Театру юного глядача з міста Новий Сад «Як було винайдено політ» – захоплююча геометрія для тих, кому не пощастило зі шкільними викладачами. Так, освіта може бути цікавою, а викладання – грою!
Простір шкільного класу може надихати постановника, ладного розгледіти у лінійках та транспортирах крила, що допомагають злітати фантазії та дарувати відчуття польоту пташці з вистави, акторові (Саша Латинович), глядачу. Мінімізація зайвих рухів, постійний розвиток розповіді та нові й нові відкриття, здавалося б знайомої шкільної програми…
Запорука успіху ще й в грамотному розподілу уваги – вистава на рівних веде діалог як із малечею, так і з дорослим глядачем. А надсистемний меседж «Піднімись над невіглаством» й взагалі обрамляє дитячу виставу у таку, що стає над віком, статтю, званням та положенням в суспільстві…
ІНТЕРВ’Ю З ВІДЬМАМИ
Одеський обласний театр ляльок своєю версією «Інтерв’ю з відьмами» претендує на певний «макдонахізм» українських терен. Зібрати таку колекцію суспільно заборонених тем для жартів, та на їх перетині побудувати виставу – досить сміливе рішення!
Сміятися та гойдатися на повішеній мамці можна лише за умови надпотужного бекграунду. У одеситів це круте сценографічне рішення простору (художник Тетяна Нерсисян), у центрі якого – багатофункціональний стіл-труна, та просто неймовірна акторська робота. Три відьми на сцені (Ольга Чабан, Марина Замчевська та Олександра Смірнова-Кошелева) – неймовірна чарівність та відверте блядство, конкуренція по трупах та командна підтримка, сентиментальність дитячих переживань та досвід дорослого безжального життя…
Єдиний момент – режисерська (Євген Корняг) перенасиченість вистави. Бритвою Оккама пройтися б по тілу вистави, заразом і посхлопувати пустоти із повторами, щоб отримати філігранну роботу з усіх сторін, а не лише з акторської…
ОНІ
Вистава «ОНІ» білостоцького театру ляльок, – це такий собі виступ Алли Пугачової на конкурсі «Євробачення». Тобто, на батьківщині вона – Примадонна, а за кордоном на неї досить дивно подивляються.
Акторів у виставі троє – молодіжна збірна в особі Łucja Grzeszczykіз, Michał Jarmoszuk та Ryszard Doliński. Побудова історії на дитячих спогадах літнього чоловіка, переповнена інтонаційними обертами, в основі яких – текстове розуміння та співпереживання подіям лишилося не відчутним. При тому, що і функціональна сценографія, і народження події прямо на очах у глядача, і купа мікроетюдів…
Але вистава без домінування події все ж лишає по собі досить нетривалий відбиток в пам’яті…
ПІВДЕННО-КИТАЙСЬКИЙ ЛЯЛЬКОВИЙ БУТИК
«Південно-китайський ляльковий бутик» – це не вистава, в театральному розумінні, а швидше, – проморолик усього театральної спадщини Піднебесної.
За тим, що виконують актори Театру ляльок провінції Гуанчжоу можна спостерігати безкінечно. Звісно, що рамки подібного фестивалю навряд в силах осягнути і китайську оперу, і традиційний театр тощо. Тому увазі глядачів було презентовано певний мікс з «нарізкою» з різних ляльок, жанрів, та розбавлене дитячим інтерактивом.
Післясмак від перегляду – хочу ще!
ЛИСТ ДО ДЖЕРАЛЬДІНИ
Робота батумського державного професійного театру ляльок та юного глядача «Лист до Джеральдіни» – тонка і чуттєва вистава, де від візуальної хрупкості того, що відбувається, навіть боїшся поворухнутися на своєму глядацькому стільці. Зворушливий останній лист Чарлі Чапліна до своєї дочки Джеральдіни, його прощання та відхід з цього світу, та донькове сприйняття неминучого…
Мікроскопічні лялечки, приводимі до руху трьома парами акторських рук, робота кожної лялькової кінцівочки, безліч милих знахідок, працюючих на створення неповторної, тонкої та чутливої атмосфери…
А гойдання Чарлі на кінострічці – й загалом – пульсуюче сердце вистави.
P.S. Вже у наступному пості – друга п’ятірка переглянутих вистав.
