«Крап-Линка» для дитинки

Розширення меж глядацького театрального віку однозначно викликає повагу!

На малій сцені Академічного театру ляльок представили другу історію з циклу вистав для глядачів від 0 до 3 рочків.

Світлово-декоративно-музичне диво, яке переносить дітлахів та їх батьків на 40 хвилин у казку, де безліч краплинок реквізитних та у акторському виконанні – проходять процес ідентифікації себе у просторі. «Ми краплинки!» Людина-басейн у центрі сценічного простору, крапельки-помічниці навколо, чарівні ляльки в приємній оку підсвітленні, м’якенькі та зручненькі підстілочки для сидіння/повзання, ласкавий голос, що говорить співаючи, та співає проговорюючи… Тож, глядацька зала, яка розсаджується просто долі на килимках та залучається до контактів із крапельками, рибками тощо в цілому задоволена.

Хоча, із точки зору маркетинга, коригування в позиціонуванні вистави все ж варто було зробити. Основна цільова, яка виявляється максимально залученою в тіло вистави все ж батьки. Дітлахи, які отримали до своїх рук кульку чи краплинку, на певний час займаються дослідженням нової забавки, в той час, коли доросли можуть собі дозволити побешкетувати. Синхронність виконання рухів, мнемонічне повторення враз, або полювання на лялькових рибок все це забавки саме для дорослого глядача, який отримує кількахвилинний відпочинок від власної малечі, та обертається у власне дитинство.

Щодо самої малечі відсутність спонукаючих дій до активності і творчості суттєве забування заявленої цільової аудиторії, і як результат отриманого експерименту – отримання цілком нової, не менш ресурсної та вдячної. І це, насправді, додаткові можливості для позиціонування вистави, якщо ним правильно скористатися…

2 thoughts on “«Крап-Линка» для дитинки

  • 27.03.2019 о 11:34
    Permalink

    Дійсно, дуже слабка з точки зору драматургії і взаємодії із дітьми вистава. А оскільки це вистава-гра, то взагалі… Якби не “підірваність” деяких батьків, – взагалі можна було б заснути від відсутності зміни темпоритмів і спонукання до дії. Все ж-таки в театрі ляльок насамперед та й на сцені драмтеатру головне – сценічна дія…. Ми з подружкою і двома найменшими синами ходили, – вибачились одна перед одною за “дурну” ініціативу. Чималі гроші за таку виставу можна було б витратити на щось інше… А може наші діти просто щасливі люди – з ними батьки граються більше, ніж це навіть потенційно може запропонувати зароджуваний у нас бейбі-театр. Один плюс – в маркетинговому просуванні. Молодці! Квитків не дістати. Проте абсолютне розчарування за низькоякісний хоча і добре декорований театральний продукт на ринку бейбі-театрів що тільки формається в Україні.

    • 06.08.2019 о 13:27
      Permalink

      Згоден!
      Відчувається творча недопрацьованість матеріалу.
      Хоча, концепція театру для дітей – прекрасна!

Коментарі закриті.