ЗМІ «Дзеркало тижня». Театральна блогосфера визначила найкращі київські вистави 2019-го року, попереду – «Лимерівна» Івана Уривського

«Дзеркало тижня. Україна»

Театральна блогосфера визначила найкращі київські вистави 2019-го року, попереду – «Лимерівна» Івана Уривського

В опитуванні взяли участь 9 блогерів, які регулярно дивляться велику кількіст вистав.
«Лимерівну» визнали найкращою виставою минулого року

На інтернет-порталі «Театральна риболовля», який веде журналіст і блогер Сергій Винниченко, підвели підсумки опитування театральних блогерів стосовно кращих столичних вистав минулого року.

У проєкті свої рейтинги предоставили 9 учасників, які регулярно віддивляються суттєву кількість вистав та кожен у свій спосіб ділиться цим із блогосферою (блоги, дописи в соціальних мережах тощо). Серед них – Людмила Семенюк, Констянтин Білоус, Богдан Панкрухін, Дмитро та Наталія Єрьоміни, Наталія Болгарова, Анжела Величко, Дарія Кашперська та інші. У підсумку вийшло вісім рейтингів (двоє – чета Дмитро та Наталія Єрьоміни виступають єдиною силою).

У Блогерському рейтингу було згадано 33 вистави різних театрів – від національних та академічних до зовсім без звань та регалій. У рейтингу прийняли участь вистави великої та малої сцени.

Абсолютним лідером симпатій театральної блогосфери стала вистава Національного театру імені Івана Франка «Лимерівна» у постановці Івана Уривського за п’єсою українського класика Панаса Мирного. Шість блогерів поставили виставу на першу позицію

Друге місце зайняли три вистави: «Альбатроси» (реж. Стас Жирков, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра), «Кайдаші 2.0.» (реж. Максим Голенко, «Дикий Театр»), «Клас» (реж. Стас Жирков, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра). А третє місце розділили дві вистави: «Вій» (реж. Раду Поклітару, «Київ Модерн-балет») та «Зойчина квартира» (реж. Максим Голенко, Київський академічний драматичний театр на Подолі).

На четверте місце блогери поставили відразу чотири постановки: «Отелло/Україна/Facebook» (реж. Стас Жирков, Театр «Золоті ворота»), «Сімейний альбом/Album di Famiglia» (реж. Маттео Сп’яцці, Італія, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра), DreamWorks («Мрії оживають») (реж. Давид Петросян, Київський академічний драматичний театр на Подолі), Verba (реж. Сергій Маслобойщиков, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка). А на п’яте – дві вистави: AMORphine (реж. Алекс Боровенський та Юрій Радіонов, ProEnglish Theatre (Київ), «Дуб Майкла Крейг Мартіна» (реж. Ілля Мощицький, Незалежний театр «Мізантроп»).

«Формування блогерської спільноти в Києві тільки на початку свого шляху. Більш того, є певні питання і до самого визначення терміну «блогер». Проте, очевидно одне – монополізму на театральні огляди, дописи, рейтинги від театрознавців, театральних критиків більше не існує. Театральний ринок поступово стає на ноги, і медійне представлення/висвітлення також на конкурентній основі. Дедалі складніше просувати в ЗМІ відверто замовні тексти – основні інструменти штучного формування суспільної думки протягом багатьох попередніх років. На кожен псевдо-авторитетний текст миттєво знаходиться контраргумент, а то й не один», – прокоментував результати опитування автор «Театральної риболовлі» Сергій Винниченко.

Нагадаємо, що нещодавно вистава «Лимерівна» перемогла, як краща столична вистава 2019-го також у рейтинговому опитуванні «Київський рахунок» (вибір театральних критиків та театральних оглядачів). І вже у квітні ця ж постановка представить українське мистецтво в офіційній програмі престижного міжнародного театрального фестивалю MITEM-2020 у Будапешті.

На думку театрального критика Олега Вергеліса, успіх «Лимерівни» далеко не випадковий.
«У нашому театрі є потреба цікавого та різнобарвного українського національного репертуарного контексту. І тут молодий режисер виграв декілька разів.

По-перше, він точно вгадав п’єсу, про яку майже всі забули. А він звільнив її з пісків забуття і дав нове дихання, довівши, що не Безталанною єдиною цікавий український класичний мелодраматичний репертуар.

По-друге, режисер знайшов нове цікаве і неординарне метафоричне сценічне аранжування для старого тексту, і історія Панаса Мирного про бідну обдурену дівчину Наталю Лимерівну заграла новими фарбами, навіваючи спогади про класичну «Грозу» Олександра Островського (цю знамениту п’єсу, доречі, перекладав українською мовою саме Панас Мирний разом з братом).

По-третє, у «Лимерівни» на Камерній сцені франківців надзвичайно точний акторський кастинг. Переконаний, що майже кожен актор згодом запише саме цю виставу у список своїх найкращих сценічних досягнень. І Тетяна Міхіна (Лимериха), і Олена Хохлаткіна (Шкандибиха), і Наталія Корпан (Лимериха), і Дмитро Рибалевський (Кнур), і Дмитро Чернов (Карпо). І зовсім молоде сузір’я франківців – Марина Кошкіна, Віталій Ажнов, Павло Шпегун, Христина Федорак, Олександр Рудинський.

Отже, на сьогодні в столиці маємо театральний феномен української «Лимерівни», яка є лідером різних театральних чемпіонатів і навколо якої вже сформувався свій фанклуб (деякі глядачі не пропускають жодної вистави у двох різних акторських складах,щоразу діляться враженнями в Instagram та інших соцмережах)», – відзначив він.

На думку Олега Вергеліса, феномен «Лимерівни» можна плекати і розвивати – далі і далі. Адже у «Лимерівни» є офіційне авторське продовження – п’єса Панаса Мирного «У черницях». Там задіяні деякі герої з попередньої п’єси – Маруся (подруга Лимерівни), Василь (гайдамацький ватажок). Кнур, деякі інші. Так що все можливо, і у Лимерівни може бути сиквел. У театрі, як відомо, можливе все.

Нагадаємо, що над «Лимерівною» Панас Мирний почав працювати у 70-ті роки ХІХ століття, було декілька авторських редакцій. До просування цієі п’єси та її дозволу на українській сцені активно долучилася Марія Заньковецька, яка згодом зіграла головну роль Наталі, і окремі сцени за участі геніальної актриси провокували у залах глядацьку істерику та сльози. Михайло Стрицький також багато зробив, аби «Лимерівна» знайшла привабливу сценічну форму.

Півстоліття тому на сцені франківців у «Лимерівні» грали свої видатні ролі – Поліна Куманченко, Валентина Плотнікова, Антоніна Максимова, Микола Шутько (режисер постановки – Володимир Лизогуб).

Джерело: український суспільно-політичний тижневик «Дзеркало тижня. Україна»
DT від 24 січня 2020, 14:00