Всемолочний Тев’є
Шолом Наумович Рабинович народився в Переяславі на Полтавщині, писав на ідиш, похований в Америці. При цьому залишається найвідомішим письменником з Російської імперії. Значиться, він, правда, і в книзі «100 великих українців»… Але це не має ніякого відношення до даного допису.
Має відношення лише «Тев’є-молочар» – серія монологів, об’єднані головним героєм – молочаром Тев’є. Робота над монологами тривала протягом двадцяти років – з 1894 по 1914 (ніякої повісті про Тев’є, яку згадують деякі інтернет-ресурси, та навіть національний театр, Шолом-Алейхем по собі не залишив).
Сюжет вкладається у пару речень. «По той бік Бойберика, недалеко від Анатівки» – київській агломерації – живе собі Тев’є, порається з коровами по господарству, звідки і має прізвисько Тев’є-молочар. У нього п’ять дочок, у кожної з них своя трагічна доля. Відмовивши м’ясникові, старша виходить заміж по любові, але за такого ж бідняка, як і сама – тому й живе у вічних злиднях. У другої – чоловік-революціонер, і вірна дружина за ним відправляється на заслання до Сибіру. Третя зраджує віру – виходить заміж за російського хлопця, за що батько від неї відрікається. Любові четвертої перешкоджають батьки хлопця, і нещасне кохання завершується в глибокій річці. А п’ята, без будь-якої симпатії, виходить заміж за багатія, після чого втікає до Америки. Крім того на голову Тев’є обрушуються інші печалі у вигляді родичів-аферистів, раптового відходу з життя його вірної дружини, яка не витримала важкої роботи та низки інших безперервних нещасть. А на додачу ще й закон його імператорської величності про виселення з села за смугу осілості…
Нестримним сумним гумором, крізь слова персонажів і режисерськими знахідками при постановках пронизаний літературний твір, в якому з позитивного хіба що назва. Тев’є користується цитатами з Талмуду, в канонічності якого сам не впевнений, але вживає впевнено й авторитетно. По-своєму, виходить, новий цитатник Талмуда від анатівского мешканця.
Анатівка… Анатівка… Що за назва така? На географічній карті такого не знайти. А чому? Та тому що у Шолом-Алейхема власна топографія. Проте, більшість географічних назв вгадуються. Цілком очевидно, що Єгупець – місто Київ, дачне містечко Боярка – Бойберик, в Мазепівці видніється Біла Церква (недалеко від міста перебували маєтку гетьмана Мазепи)… А Тев’є-молочар – з містечка Анатівка, яке насправді, – селище Антонівка (за іншими версіями – Забір’я, що поряд з Глевахою).
Свої монологи Шолом-Алейхем публікував відповідно до часу і громадськими настроями. При цьому, в більшості своїй, грунтуються вони на власних життєвих переживаннях. В оповіданнях Цейтл виходить за бідного кравця, перед тим відхиливши пропозицію багатія-м’ясника. При цьому сам Рабинович одружився з дочкою багатого землевласника, який запросив його в свій будинок домашнім учителем (тут красномовна аналогія із Перчиком). В обох випадках справа закінчилася весіллям.
Оповідання про Годл, яка виходить за революціонера, було опубліковано 1904-го року, саме під час розквіту революційних настроїв в Росії. А незабаром після публікації, в якій Хава просить у батька прощення за зраду своєї релігії, Шолом-Алейхем пише заповіт, до якого включає пункт: «Ті з моїх дітей і онуків, які відречуться від єврейства і перейдуть в іншу віру, тим самим відмовляться від свого походження і від своєї сім’ї і самі викреслять себе з мого заповіту. І немає їм частки і участі в середовищі їхніх братів». Також недарма в оповіданнях згадується біржовий програш. Тут мають місце особисті мотиви автора, який сам грав на київській біржі на гроші від отриманої спадщини від тестя. Тривало це допоки він не збанкрутував і не змушений був переховуватися від кредиторів за кордоном.
Але, ближче до Тев’є. Про вихід молочара на сцену Шолом-Алейхем мріяв ще за життя. За два роки до смерті він надіслав інсценівку акторові й підприємцю Адлеру до Нью-Йорка. У супровідному листі було зазначено: «Великий майстере сцени! Посилаю Вам інсценівку «Тев’є-молочара», яку переробив з ряду своїх творів, написаних за 20 років… Працюючи над головним героєм, я весь час мав на увазі Вас… В інсценівці Ви не знайдете вульгарних дотепів і лоскотання кінчиками пальців під пахвами. Зате знайдете єврея, батька п’ятьох дочок, – він проста людина, але цілісний, чесний, чистий, страждаючий…». Але на той час задуманому здійснитися не судилося…
Далі буде…
