Театральні ювілеї. Лесі – 150
Хочемо ми, або не дуже, але Новий Рік, Великодень, або день літнього сонцестояння приходить за календарем. Власне, і з днем народження вітають досить конкретного дня, а не коли заманеться.
Щоправда, останніми роками і кількість Нових Років побільшало, та й потрохи інші масові однакові кроки отримують своє розрізнене звучання. Проте, допоки основний трафік «на роботу / з роботи» буде співпадати, а календар визначних подій матиме планетарний, а не локальний характер – святкування подій приречене на уніфікативність. Добре це, чи зле – кожен визначає окремо, а 150-ліття зі дня народження Лесі Українки носить характер, співставний із 1500-літтям Києва.
Хоча, з півторатисячоліттям, звісно, перебільшення вийшло…
Можливо, з часом буде зібрано детальні підсумки Лесіного 150-річчя.
Сьогодні – невеличке його наближення у театральному просторі.
Ювілейна дата відома була запередчасно, тому «Лісові пісні» почали дозрівати ще 2019-го. Під оригінальною назвою Сергій Павлюк поставив виставу в Одеському театрі юного глядача, під титулом «Verba» Сергій Маслобойщиков скроїв власну інтерпретацію драми-феєрії в Національному драматичному театр ім. Івана Франка (до слова сказати, яка з кількарічною завзятістю подається й подається на Шевченківську премію).
Протягом 2020-го року свіжими трактуваннями обзавелися Івано-Франківський театр ляльок («На полі крові», реж. Павло Кільницький), Чернігівський музично-драматичний театр ім. Тараса Шевченка («Саронська квітка, або інша сторона гріха» за творами «На полі крові» і «Йоганна, жінка Хусова», реж. Денис Федєшов) та Київський театр на Подолі із найгучнішим з промоційної точки зору «Камінним господарем» у постановці Івана Уривського та його подальшою 3D-зацією та випуском зрештою на великий кіноекран.
Проте, всі попередні два роки тьмяніють на фоні 25 лютого 2021 року, коли протягом однієї доби відбуваються прем’єри щонайменше шести вистав та численних літературно-музичних композицій, виставок, вечорів тощо. Разом із комунікаційно-активними театрами перебіг прем’єр протягом дня тривав на інформаційних ресурсах «Театральної риболовлі».
Ювілейний рік на цьому дні не завершується. Серед заявлених планів постановок – «Оргія» Дніпровського театру «Вірмо!», ще пара «Лісових пісень» (від Харківського театру ім. Пушкіна та від Ахтема Сеітаблаєва кримськотатарською мовою). Цілком ймовірно, ще існують проєкти, які наразі з якихось причин не представлені в Каталозі прем’єр порталу «Театральна риболовля» та відсутні у загальній театральній картині.
Не в плані вистави (хоча святкування в Театрі мало місце), а в розрізі побудови знання бренду, органічно скористався Днем народження Львівський театр Лесі.
Окремо позатеатрально хочеться зупинитися на інформації про зібрання творів Лесі Українки у 14 томах, яке видано друкованим накладом, та викладено у вільний доступ на порталі Українського інституту книги.
Створений огляд не претендує на вичерпну повноту, й цілком можливо, до нього не увійшли якісь з театральних подій з іменем Лесі, про які обов’язково повідомляйте в коментарях та особистих повідомленнях.
Один календарний аркуш перегорнуто…
Основний запал відбуто.
Надалі тільки час розставить по своїх місцях, що зі святковоствореного було кон’юнктурним, а що містило мистецьку складову, і про що згадуватимуть десятиріччя потому – як, прикладом, «Лісову пісню» Львівського театру ім. Курбаса, яка свого часу також створювалася «датською» постановкою у рік 140-річчя поєтки.
