Конкурсна кухня. Частина 2. Перше засідання
ВИБОРНИХ СПРАВ МАЙСТЕРНЯ
Конкурсна кухня. Закон України, логіка, дірки та інше
ЧАСТИНА 2. Посидимо поокаємо – перше конкурсне засідання
Про засоби комунікації поговорили раніше.
Йдемо далі.
Закон України про культуру вимагає проведення двох засідань.
Сьогодні про ПЕРШЕ з них.
На першому засіданні (а це стаття 21-5. п.6):
конкурсна комісія розглядає документи, подані кандидатами на посаду керівника державного чи комунального закладу культури, на відповідність кваліфікаційним вимогам. Результати розгляду невідкладно повідомляються
Найбільш загадковий пункт та, ІМХО, цілковита імітація роботи.
Тобто, замість того, щоб кваліфікований ресечер провів аналітику щодо технічної наявності документів, коректності їх заповнення та перевірку фактологічних данних, для цього збираються випадкові (чи не дуже випадкові) люди, які гортають ворох папіру з автобіографіями та рекомендаційними листами претендента на посаду, та роблять при цьому вельми значущий вигляд.
Хіба що випадково може виявитися некоректність наданої інформації.
А якщо навіть таке відувається (мав саме такий реальний випадок під час роботи в комісії), то інструментів відповідальності (чи бодай якого покарання) за надання неправдивої інформації – жодних працюючих.
За часом перше засідання – від 10 хвилин до години, в залежності від того, скільки здобувачів на посаду, та яка швидкість гортання папірців у членів комісії.
ВІДКРИТІ ПИТАННЯ
- Хто несе відповідальність за перевірку наданої інформації?
- Яка відповідальність за надання інформації, яка не відповідає дійсності?
- Який сакральний зміст в першому засіданні комісії?
Далі буде про те, що ж розуміється під терміном КОНКУРС.
