Українські театральні прем’єри (травень-червень 2020)

Відполовинений березень ще вийшов…
Про нульовий квітень взагалі не було чого й писати.

Травнем зафіксовано рівно дві прем’єри – а це на третину менше за кількість постерів у титульному зображенні допису… Тому окремо й не виходило.
Аж от у комплекті з восьми прем’єрними червневими виставами – вже можна випускати й повноцінний допис.

Тож, дві травневі та вісім червневих прем’єр в огляді «Театральної риболовлі».

Якщо минулого року огляди могли виходити з купою «дірок» замість постера, то ситуація 2020 року набагато приємніша. Вчергове констатую, що візуальнио промообраз вистави присутній у 100% випадків.

Звісно, таке можна пояснити відносно невеликою кількістю зіграних прем’єр. Проте тенденція – з числа приємних!

Три з десяти прем’єр відбулися у онлайні.

Ще дві – просто неба (у київській «Мамаєвій слободі» та у херсонському лісовому театрі).
Такі ознака часу.

За географією розподіл наступний: Київ (3), Суми та Херсон – по 2, по одній – Дніпро, Коломия та Черкаси.

По дві нові вистави випустили «Дикий театр» та Сумський театр ім. Щепкіна.

Двічі пролунало призвище Жила серед режисерів-постановників місяців – для відмінності на письмі двох різних В’ячеславів за прізвищем Жила – молодший зазначається Славою (чи доречніше «ст.» / «мол.»?).

Всі дизайнерські розмови залишаються недосяжними, коли в колекції – ілюстрація художника Андрія Єрмоленка. Анарховестерн Максима Голенка «Червоне, чорне і знову червоне» прикрашено малюнком із серії «MAMA-ANARHIYA».

Традиційний екскурс до аналогічного періоду 2019-го року – просто знущання.
Квітень – 35, травень – 54, червень – 46, проти 10 прем’єр карантинного 2020-го року.

Травневою прем’єрою «Swipe Left» Алекса Боровенського, поставленою у ProEnglish Theatre за мотивами художнього фільму «Ідеальні незнайомці», завершився мій минулорічний сезон.
Наразі відеоверсія вистави викладена на ютубі театру.