Українські театральні прем’єри (квітень 2021)
Квітень 2020 закарбувався до театральної історії антирекордами – нульові прем’єри та й загалом нульові покази. Надію про відновлення тримала хіба що запалена чергова лампочка.
Але, спершу про квітень поточного року.
КВІТЕНЬ 2021
Зібрані прем’єри театральної України з залишком розташовуються пальцями рук.
Колекція складається з ВОСЬМИ першопоказів сценами міст, де така можливість карантинно була. А саме – 2 вистави у Харкові, й по одній в Івано-Франківську, Калуші, Мукачевому, Рівному та Луцьку.
Свою квітневу прем’єру Миколаївський російський театр зіграв попри карантинне міське положення на гастролях у Кропивницькому.
З тематичного запланованого – першоквітнева комедія «Труффальдіно з Бергамо» за п’єсою Гольдоні, яку зіграли у Харківському театрі музичної комедії.
З постсвяткового – вистави за текстами 150-річної іменинниці продовжують виходити протягом ювілейного року. Поетично-мімічна драма – не феєрія «Лісова пісня. Реінкарнація» у Калуші (Молодіжний театр «Silentium»).
Із серіального – Івано-Франківський театр ляльок продовжує формування вечірнього репертуару для дорослих. І якщо влітку 2019-го театр з’ясовував «Все про жінок», то дзеркальну відповідь глядач отримав у квітні 2021-го – «Все про чоловіків». Авторська команда «серіалу» – постановник Роман Братковський за текстами Миро Гаврана.
Обидві частини йдуть із віковим обмеженням «16+».
(до слова, своя версія «Все про жінок» з’явилася в Запорізькому театрі юного глядача також у квітні, щоправда, 2019 року).
Ну й з вічного – перший післякарантинний «Гамлет» у Рівненській муздрамі.
Три роки перед локдауном – з 2017 по 2019 – шекспірівських бути-не-бутелів вийшло щонайменше 7 по країні.
КВІТЕНЬ 2017 – 2021
Від Гамлета перекидаємо місток до ретроспективи.
Тим паче, що одна з визначних дат місяця – день народження Барда.
І «Гамлети» Олега Мосійчука у 1991 та Дмитра Богомазова 2009 також припадали на квітень.
Примітною деталлю є те, що інших постановок за Шекспіром, окрім згаданого «Гамлета» Володимира Петріва у Рівному, на квітневі місяці 2017 – 2021 не припадало.
Цілком ймовірно, що у найближчому майбутньому «Театральна риболовля» оголосить збір колекції театральних дотиків до Квітки Цісик – також іменинниця квітня.
До її дня народження у 2018 році Вінницький театр ім. Миколи Садовського зіграв прем’єру «Kvitka. Пісня наяву й у снах» за п’єсою Олега Миколайчука-Низовця у постановці Таїси Славінської.
Ще одна подієва сторінка історії – Чорнобильська трагедія 1986 року, дзвін якої розноситься й 35 років потому.
Мистецьких подій навколо дати утворюється щороку. У березні 2015-го прем’єру «Сталкерів» за п’єсою «На початку і наприкінці часів» Павла Ар’є зіграли на сцені Київського молодого театру у постановці Стаса Жиркова. А вже 26 квітня 2019 прем’єра цієї вистави відбулася на новій сцені Київського театру на Лівому березі («Сталкерам» – 5 років. Відеоантологія спогадів).
Також Баба Пріся з’являється у квітневій афіші інших театрів, що мають її в репертуарі, і не тільки в Україні.
До теми Чорнобиля регулярно звертається Ковельський аматорський експериментальний театр-студія «10 ряд 10 місце». Режисерка Альона Малюга-Мельникова випускає «Чорнобильську молитву» за Світланою Алексієвич у 2017-у, «Політ журавлів над нетолоченими травами» за Катериною Мотрич 2018-го.
Позакалендарні спостереження стосуються усіляких експериментів та нових починань.
Так, 29 квітня 2018 року на українській сцені з’явилася друга (після «Звірячих історій») п’єса Дона Нігро. За «Іфігенію» взялася Тамара Трунова – вистава Київського театру на Лівому березі вийшла під назвою «Дім на краю душі».
До експериментів сприйняття театру вдається Київський малий театр – квітнева прем’єра 2019 року «Точка зору» у постановці Ганни Турло глядач у прямому сенсі слова НЕ БАЧИТЬ, хоча й приходить на ней, й перебуває в театрі.
Експерименти із простором тривають в Франківському драмтеатрі. Після постановки у підвалі 2017 року, режисер Ростислав Держипільський взяв протилежний напрям – ескіз на тему долі «Модільяні. Я пройшов по мосту, якого не існує» поставлено та вперше зіграно у квітні 2018 року на сцені-цех, який до того виконував функцію декораційного цеху.
А загалом, квітень в театральних цифрах – це 102 ідентифіковані прем’єри по країні, 16 з яких – дитячого репертуару (розподіл представлено на зображенні).
Нульовий 2020 красномовно свідчить про карантинне затишшя, а суттєвий перекос між 2019-м та двома попередніми роками наочно демонструє обсяг допоки невідомого, і не зібраного в єдиному Каталозі прем’єр «Театральної риболовлі».
Тому, прохання-заклик до представників театрів виходити на контакт та надсилати детальний перелік прем’єр з 1 січня 2017 року, які знаходитимуть відображення на сторінках порталу, та окреслять контури існуючого театрального простору країни.
