Театральний дайджест #12 (57)

…і воєнна осінь завершилася.
Україна в цілому, й театри країни зокрема опанували новий для себе досвід – прилаштування не лише під покази між сиренами, а тепер ще й з урахуванням відключень електрики.
Проте, ясно одне – жоден блекаут не пройде!
Й кожне виключення світла – це крок до найскорішої перемоги України над, тепер вже офіційно, держави – спонсора тероризму.

А театральний листопад на «Театральній риболовлі» був таким.

ТЕАТР НА ГЕНЕРАТОРАХ

Про домінанту бізнесів, які змогли забезпечити себе генераторами, активно проговорювали останні пару місяців. Й найбільш стратегічно-центровані зробили цей крок запередчасно. Повідомлення про автономне освітлення, а подекуди про точки доступу до 2-3 різних провайдерів робило конкурентоспроможними коворкінги ще за часів планових відключень.
На сьогоднішній день ритейли мінімізують свої збитки з відсутності продажів під час вимкнень встановленими генераторами, й покупці мають змогу до здійснення покупок без обмежень.

А що з театрами?
Спершу відміна вистав корелювалася із графіком повітряних тривог. Зрештою додалася й «світлова дискотека».

Львівська опера та Київський театр на Лівому березі майже одночасно повідомили своїх підписників про отримані генератори. У Львові серед бульварної темряви в театрі світло є, й «Страшна помста» на сцені. Київський пусково-налагоджувальний період ще забирає кілька вистав у глядача.

Генератором обзаведений Миколаївський драмтеатр, на якому 24-го листопада випустили свіжу прем’єру. Альтернативне живлення у Київському театрі на Подолі, на підстраховку генератор приїздить до Малого театру. Шлях до відновлення роботи Херсонського театру Куліша так само лежить крізь рятівний генератор, до пошуків якого закликав генеральний директор-художній керівник Олександр Книга.

У дещо вигіднішій позиції знаходяться театри, підключені до критичної інфраструктури. Здебільшого є світло та життя в Центрах Курбаса та Козловського, а Київський ТЮГ у певний спосіб став «Театром незламності», де можна зігрітися, зарядити гаджети, набрати води, ну й звісно, переглянути вистави.

Про які ще СВІТЛО-театральні реалії відомо?
Пишіть в коментарях.

PS. До ілюстративного оформлення просто не міг не долучити дещо не театральну світлину Марини Гострої. Але в ній – синопсис всього.

ТЕАТРАЛЬНІ ЗМІ

Із коментарем щодо ролі театру під час війни, взяв участь в програмі «Нові правила» кропивницького телеканалу «Вітер».

Авторська колонка вийшла на Gazeta.UA.
В ній йдеться про МИСТЕЦТВО ПЕРЕРВАНОГО АКТУ.

Інтерв’ю «Українській правді» давав з приводу театральних прем’єр воєнного часу. Зріз вийшов набагато далі за столицю: охоплені й театри Дніпра, Івано-Франківська, Кривого Рогу, Львова, Миколаєва, Одеси, Харкова, Ужгорода.

ТЕАТРАЛЬНИЙ SMM

І знову до ситуативного smm.

11.11.2022
Херсон – це Україна.

Користувач, спостерігач, глядач – в мережі.
Й отримання лояльності – у швидкості реагування бренду.

Лідери бізнесу в цьому питанні вже прокачалися (перший слайд – невеличка частинка оригінального використання сьоголнішнього інфоприводу).

В театрі – так само маємо, хоча й не співставно скромніше навіть за кількістними показниками.

Ось скрін Херсонського театру ім. Миколи Куліша. Відновлення Херсонщини незмінно має починатися з відновлення та прокачки мистецьких м’язів.

А на цьому слайді – врибалені взірці ситуативки в українському театрі. Традиційно блискавичний неофіційний канал Театру на Подолі. Шляхом логотипної імплементації пішла Львівська опера. Через персонажа увійшов у ситуативку Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) – команда готує прем’єру наприкінці листопада, й через головну героїню нової вистави вибудовують комунікацію із глядачем.

Цілком можливо, існують й інші проявлення Визволення Херсона у соцмережевій комунікації театрів – обов’язково діліться в коментарях! Додаватися до огляду!

ТЕАТРАЛЬНИЙ ЮТУБ

З ВАЖЛИВОГО – віднині ютуб-канал «Театральна риболовля» – ТИСЯЧНИК.

Це про що?
Про те, що кількість підписників перетнула цифру в одну тисячу, та рушила далі.
Дякую кожному хто це вже зробив, та сподіваюсь на наступні кроки тих, хто дивиться канал без підписки.
Попереду ще багато роботи, оскільки те. Що для театрального світу – високі показники, для ютубу – ледь-ледь помітні рухи.

Що ж показували цього місяця на каналі?

Детально розібрали прем’єру «CODE_UA» від харківського театру «057».

В рамках театрального туризму прогулялися театральним Кам’янцєм-Подільським.

В серії «Театрального менеджменту» вийшов п’ятий епізод – розібрали п’ятирічну каденцію директора-художнього керівника Миколаївського академічного художнього драматичного театру Артема Свистуна.

Та перетнули екватор у спецпроєкті із Театром на Лівому березі напередодні фестивалю «Митниця. Нова режисура», який відбудеться вже 10 грудня. Перші три ролика – знайомства із режисерами фінального переліку – вже на каналі:

ТЕАТРАЛЬНЕ БОЖЕВІЛЛЯ

Ну й зовсім під завісу місяця театральна спільнота більш ніш бурхливо відреагувала на брудний текст, опублікований виданням «Київ Влада», складений з колекції бруднот та хворих переказів «доброзичників» та заздрісників стратегічного розвитку Київського театру на Лівому березі.

Стаття виявилася лакмусовим папірцем, який наявно продемонстрував критичний стан захворювання спільноти – адже замість того, щоб посміятися над вбросом та перейти до нагальних питань, поважні митці з піною у рота почали вступати в дискусії, прорвало багатьох, деякий унесло в таку несознанку, що з під нальоту культурності та освіченості проступив такий портрет «Доріана Грея», від якого довелося відсахнутися…

Розвиток історії буде вже наступного місяця. Й про це вже буде в дайджесті грудня.

Наступний дайджест вийде першими числами січня.