Театральний дайджест #9
Театральний вересень настільки потужно увірвався в сезон, що лишалося тільки встигати дивитися, аналізувати, записувати. Левова частина ще тільки буде з’являтися в «Театральній риболовлі».
А наразі про те готове, що доступне для ознайомлення вже сьогодні.
Театральний дайджест №9, ВЕРЕСЕНЬ 2018
ТЕАТРАЛЬНІ ТЕКСТИ
Після восьмирічного блукання навколо, потрапив на «Самотню леді» (реж. Петро Ільченко, Театр ім. Франка). Вистава лишила найкращі враження – є місце класичній режисурі на київській сцені! Є чиста акторська робота, яка не ховається ні за маски, ні за простір (Галина Яблонська, Олександр Печериця, Анастасія Добриніна).
Вистава «КримМій» (PostPlay Театр) із підзаголовком «Мандрівка, якої ніколи не було» прийшлася на мою власну поїздку до Криму, із підзаголовком «Як з вимушеної мандрівки винести максимум фіксації мінливого сьогодення». Але про то іншим разом.
Про сумне видовище – одну із зафіксованих вистав українського театру, яка йде на тимчасово окупованій території – «Євреї нашого двору» (реж. Сергій Сміяна, Кримський український музичний театр).
І знову до київського життя. Точніше, до II Міжнародного фестивалю театрів ляльок pUPpet за мотивами якого вийшов окремий міні-серіал.
Досить потужне представництво з багатьох країн світу показали напівпорожній київській глядацькій залі усі грані своєї майстерності.
Загальній підготовчий текст тут.
Бліц-огляд десяти переглянутих конкурсних вистав тут: Частина 1. Частина 2.
І маркетинговий погляд на фестиваль pUPpet.
ТЕАТРАЛЬНИЙ РЕВІЗОР
Продовжую зрізати мінливу сьогоденність театрального Києва.
У вересні фокус рубрики зупинився спершу на головних фасадах храмів мистецтв.
А потім – на шанованому віці театральних аксакалів (найстарішому – 151 сезон пішов), та році набирання сил (наймолодшій трійці театрів вибірки – по три рочки).
Поки що без певної системи – тема співзвучності дизайн-рішень комерційного сектора із театральним – вистава «Коріолан» та мережа «Інтертоп» На колажі виходить КориоТоп!
ТЕАТРАЛЬНІ ДАТИ
За мотивами вечіра пам’яті режисера і актора Ігоря Славинського вийшов текст «Мій Славинський».
Цикл текстів до 240-річчя міланського Teatro Alla Scala вилився у единий підсумовуючий пост, всередині якого посилання та замальовки, якими висвітлювали певні персони, явища шанованого італійського театру.
Років на 200 молодшому Київському театру драми і комедії виповнилося 40!
Святкування 190 річниці з народження Льва Миколайовича Толстого сталося за допомоги балета Бориса Ейфмана «Анна Кареніна».
Народження Вільяма Ґолдінґа відмічено виставою «Володар мух» (реж. Давид Петросян).
Двічи згадав ім’я Георгія Олександровича Товстоногова. Раз – до нового сезону вистави «Ідіота» на сцені Національного театру Франка – у рубриці #виставаузаписі вийшла радійна постановка 1963 року з досить подібною до франківської інсценізацією.
Другий раз ім’я Товстоногова пролунало до його дня народження. Відмітили його постановкою «Езоп».
Дісталося в театральній спільноті дещо відстороненому від театру іменинникові – Фредді Мерк’юрі
Виправдання одне – фантастична театралізована постановка рекламного ролика британської мережі універмагів під Bohemian Rhapsody (до слова, музична драма «Богемна рапсодія» про 15 років із життя Фредді в кінопрокаті вже за місяць).
ОВАЦІЇ МІСЯЦЯ
Фінальний уклін вистави «Життя попереду» (реж. Дмитро Богомазов, Театр драми і комедії)
«100 років молодий» (реж. Андрій Білоус, Київський академічний Молодий театр)
І на завершення дайджесту, із задоволенням повторю шедевральний кліп гурту «Ленінград» на театральну тематику, під назвою «Страшная месть»
