Театральний дайджест #5
Саме час підвести проміжний підсумок першої половини червня. Було багато усього, з нього – дещо й цікавого впольовано. Буде про що усе літо писати для «Театральної риболовлі».
Ну а поки що, огляд з опублікованого/переглянутого…
Театральний дайджест №5, ЧЕРВЕНЬ 2018
ДОСЛІДЖЕННЯ
Нова рубрика у спільноті, яка присвячена не концентрованному погляду на певну виставу, а скорше, на комплекс подій, які стали першопричиною певної події.
Цього разу екскурс в історію та основи арифметики Молодой театр.
Мова про ювілей в СТО років 40-річного театру, яка вийшла під заголовком «Радість крізь болото, або іСторічний провал Молодого».
ВИСТАВА У ЗАПИСІ
Під ювілей Сергія Маковецького переглядали його у титульній ролі «Євгенія Онєгіна» у постановці Рімаса Тумінаса (Театр Вахтангова).
Також до нагоди стала свіженька, 2018 року, майже театральна постановка «Короля Ліра» з Ентоні Гопкінсом у головній ролі.
ПАЛІТРА ПЕРЕГЛЯНУТОГО
Київський академічний театр ляльок відпрєм’єрив «Аладдіном» (реж. Михайло Урицький). Казка зі східним колоритом, але без візуальних чудес, проте з піснями та ростовими ляльками на радість малечі.
Наздогнав виставу, яка стала триумфатором цьогорічної премії «Київська пектораль». На «Життя попереду» (реж. Дмитро Богомазов) вже була спроба потратити до Театру драми і комедії на Лівому березі. Але того разу сталася заміна. На своє горе переглянув «Вася должен позвонить» (реж. Катерина Степанкова) Цього разу все склалося без замін. І вистава пройшла яскраво та чудово… Якби мова йшла про будь-якого іншого режисера, про будь-яку іншу виставу… Про те, чого не вистачило у «Житті» Богомазова – трохи згодом.
Без жодних питань пройшла «Дівчина з ведмедиком, або Неповнолітня…» (реж. Стас Жирков). Драматургічні дива від Павла Ар’є та вправна режисура витягли максимум з акторських здібностей сценічного батальону. Направду, це стало для мене першою виставою репертуару Театру на Подолі, з якої не хотілося тікати світ за очі.
Відкрив для себе документальний театр. Моновистава «Ополченцы» у постановці Антона Романова – це актуально, відверто, дуже болісно та безкомпромісно. Галина Джикаєва у просторі PostPlay Театрy.
Проект «Схід – Захід» (реж. Влада Белозоренко) наразі зупинився в Театр «Актор». Дитяча друматургія – дуже крута відправна точка для подальшого плавання. Зірковий акторський склад виконавців й фантастична перша частина вистави… Далі, чи то часу не вистачило, чи арсенал придумок вичерпався, але друга частина – чистий злив вистави без жодних рятівних милиць.
Цілим блоком зайшла серія дипломних робіт студентів-випускників кафедри акторського мистецтва та режисури театру ляльок університету Карпенка-Карого. Вистави «Нічь перед Різдвом» (реж. Тетяна Сільченко) та «Стомлений диявол» із «Чумацьким шляхом» (реж. Михайло Урицький) дають надію, що за сьогоднішніх випускників вишу назавтра соромно не буде (на відміну від зовнішнього стану корпусу навчального закладу, про що йшлося тут та кілька шокуючих посилань у коментарях).
