Улов до Дня рибалки. Сезон 2017/18. Обгризений скелет та Недосмаження

Без довгих вступів – одразу до анонсованих у попередньому пості.

Категорія 1. ОБГРИЗЕНИЙ СКЕЛЕТ ❌

Вистав, які підпадають під найнижчий бал (а деякі ще й під хештег #травмамистецтвом) – більшість. Нажаль! Цифра складає 44% з переглянутого!!!

Тут повний комплект робіт без присутності режисера, або з режисером, який не впорався зі своїм основним завданням – дозволив сумну, понуру та часопожераючу виставу.

П’ятірка яскравих представників #тавмамистецтвом виглядає наступним чином:

❌ «Мати» (Ігор Матіїв, Театр на Подолі)

❌ «Скрудж (Різдвяна пісня у прозі)» (Костянтин Дубінін, Київський Театр юного глядача)

❌ «Вася має зателефонувати» (Катерина Степанкова, Театру драми та комедії на лівому березі Дніпра)

❌ «Ревізор» (Автанділ Варсімашвілі, Тбіліський російський драмтеатр ім. Грибоєдова)

❌ «Вовченятко з казкової торби» (Віталій Гольцов, Криворізький театр ляльок)

Ще кілька представників режисерської безпорадності:

❌ «Як витратити мільйон якого немає» (Тихон Тихомиров, антреприза)

❌ Обидві версії п’єси Дункана МакМіллана «Lungs» – «Дихання» (Євген Худзик, Львівський театр ім. Леся Курбаса) та «Легені» (Дмитро Захоженко, Новий театр на Печерську)

❌ «Наш Клас» (Сергій Перекрест, антреприза)

Проте, колекція того, на що не варто витрачати час завелика, та не дуже про те, щоб надалі її обговорювати.

Категорія 2. НЕДОСМАЖЕННЯ ⭕

Друга категорія вагою у 23% – вистави, які, вже відштовхнулися від театрального мороку, але до цілковитої насолоди не дотягнули.

⭕ «Саша, винеси сміття» (Тамара Трунова, Молодий театр)

⭕ «Світу у горіховій шкарлупці» (Дмитро Захоженко, Новий театр на Печерську)

У цьому самому переліку такі роботи, як:
⭕ «Схід – Захід» (Влада Белозоренко, Театр «Актор»)

⭕ «Ідіот» (Юрій Одинокий, Театр ім. Франка), текст про які поки що не написав.

Надалі лишилося найсмачніше – ✅ вистави, які виявилися тими самими «Золотими рибками» сезону «Театральної риболовлі». Про них – наступна публікація.