Ірина Молостова. 20 років
На початку вечора пам’яті Ірини Молостової задався простим питанням про причини напівпорожньої глядацької зали.
Відповідь прийшла майже одразу, з початку вечора – нафталіновий музей притрушений попелом десятиліть… На жаль…
За темпоритм та естетику, яка змінюється щоп’ять років – говорять на словах. А що на ділі? Все те саме – постановка подібних заходів за залишковим принципом. Всі атрибути – кротоподібний сліпий освітлювач, який тримав виступаючи на сцені в пітьмі. Заунивна ціла пара ведучих, які куняли під безкінечне заламування рук пірнаючих у спогади акторів та театральних функціонерів…
Можливості нової сцени Театру на Подолі дозволили використати екран – понарізали відеофрагменти… Кумедніше за все, що відсутність режисера, який не побачив всю аляповатість назбираного, надає псевдоуяву сучасності та актуальності того, що відбувається.
В перші хвилини Віталій Малахов проголосив концепцію вечора – не так, як стопятсот разів до того. Проголосити – проголосив, але далі щось пішло не так… Все рухалося так само ніяк, як і все, що робиться без режисера. «Пытка апельсинами длилась четыре часа» (С) До того, не в переносному, а в самому прямому сенсі – ЧОТИРИ ГОДИНИ без режисури та впітьмі.
Кілька яскравих моментів все ж було. На жаль, не багато. Живинка на виступі Євгена Каменьковича, Анатолія Хостікоєва і ще пара-трійка виступів/номерів.
Подібне не можна називати вечорами пам’яті. Ці тортури мають носити якусь іншу назву.
Можна мати власну думку із якою можна погодитися чи не погодитися, але НЕ МОЖНА писати так БЕЗГРАМОТНО критичну, у повному сенсі цього слова, невеличку статтю. ГАНЕБНІ помилки.
присиплений пеплом – попелом
освітитель – освітлювач
який тримав виступаючи на сцені в пітьмі- що тут сказано?
Заунивна (?!!!) аж пара ведучих засипаючі (?!!!) під безкінечне заламування рук пірнаючих (що пірнали у спогади) у спогади акторів та театральних функціонерів… ,
аляповатість (?!!!) назбираного,
стопятсот (?!!! де апостроф та дефіс, якщо вже заманулося вжити такого новотвору)
разів до того, а в самому прямому змісті (?!!!)
– ЧОТИРИ ГОДИНИ без режисури та впотьмах – які такі потьми? що це за калька, шановний?
Розумію критичний запал, певно, що видовище було не до споживання, але тексти такого рівня редактури та коректури є абсолютно неприйнятні. “Учітеся…”
Brat Ostap, вітання та вдячності за приділену увагу порталу та зазначені вади.
Помилки в електронному медіа дуже швидко та просто виправляються.
І за Вашої допомоги кричущого невігластва саме на цій сторінці стало набагато менше.
В проєкті немає ані редактора, ані коректора. А оперативний випуск подібного текстового послання іноді буває важливішим за його ретельне вичитування (хоча це – безумовно важливо). Ну а з виправленнями до нього повертаюся далеко не одразу.
Тому, вдячний за будь-які уточнення та коментарі. Жоден з них не залишається без уваги!
Дякую!
Доброї ночі! Подивований Вашим відгуком. Це запорука поступу, щиро радію. За Вас і за нас. “Научаймося…” Дай Боже наснаги й відкритости! Доброї роботи!
Критику, тим паче конструктивну, та таку, що можна оперативно впровадити – ціню та користуюся.
Ще раз дякую!