Конкурсна кухня. Частина 5. Друге засідання

ВИБОРНИХ СПРАВ МАЙСТЕРНЯ
Конкурсна кухня. Закон України, логіка, дірки та інше

ЧАСТИНА 5. «есть только миг между прошлым и будущем»

Тож, методи сповіщення про конкурс розібрали, енциклопедичне визначення конкурсу з’ясували, і про імітацію діяльності першого засідання поговорили. Саме час переходити і до другого…

Друг засідання регулюється п.9 статті 21-5 Закону України про культуру:

На другому засіданні конкурсна комісія проводить співбесіду з кандидатами, під час якої заслуховує публічні презентації проектів програм розвитку закладу культури на один і п’ять років.

І тут варто бути дуже уважним.

Не вислуховує доповідь про звершення й перемоги «ділов давно минулих днів», а саме ЗАСЛУХОВУЄ ПУБЛІЧНІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ ПРОЕКТІВ ПРОГРАМ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ КУЛЬТУРИ НА ОДИН І П’ЯТЬ РОКІВ.

Звісно, можна зрозуміти здобувачів, які використовують конкурс, як тамбур між строком минулим і майбутнім – де ж їм ще про свої досягнення розказати – адже про інші комунікаційні засоби більшості не відомо. От і плутають вони конкурс з відповіддю на журналістське запитання щодо планів театру на майбутнє.

До того ж і сплутати не надто складно, коли в комісії на посаду директора театрально-концертного закладу – журналісти культурного відділу та актори, які на іншому й не знаються, а слів про стратегію, заплановані цифрові показники просто вводять до шокового стану.

От і маємо ціле розпуття тем, від компетенцій здобувачів та членів комісії до того, яким чином законодавчо передбачена система звітності у відповідності до виконання/не виконання програм кандидатів?

Те, що вони мають виголосити програму на рік і п’ять – зазначено.

А що після перемоги це бодай як має бути виконано – біла пляма під великим знаком питання.

В основному використовуються інструменти психологічної атаки – «Це дуже велика відповідальність членів комісії», яка маніпулятивно використовуються під час продавлювання того чи іншого кандидата, або страшно ефектне «Але!…» від департаменту, яке працює більше картинно та фактично ні про що не свідчить.

ВІДКРИТІ ПИТАННЯ

  1. Як працює система звітності закладів культури (якщо працює взагалі)?
  2. Яка коректність в зарахуванні розмов про минуле за плани на майбутнє і хто має модерувати потік подібного?
  3. Якими компетенціями мають володіти кандидатів на директорську посаду?
  4. Які компетенції мають бути у членів комісії?

Наступного разу з’ясовуємо Ти хто, претендент?