Четверті 24 миттєвості війни

Цей текст – четвертий в серії «театральних миттєвостей» воєнного часу, який виходить в день п’ятого місяця з того самого «24-го», яке назавжди змінило наше життя.

Попередні випуски: ПЕРШІ, ДРУГІ, ТРЕТІ 24 миттєвості війни

Коротко про події, які «Театральна риболовля» зафіксувала з моменту попереднього релізу.

Театр одночасно й затамувався й активізувався.

Як це може бути? Розбираємося.

ТЕАТРАЛЬНІ ЛОКАЦІЇ

Наступна трагічна звістка, після знищеної будівлі Донецького драмтеатру березнем в Маріуполі, стало повідомлення про понівечену будівлю Луганського муздрамтеатру у Сєвєродонецьку.

Знищення не фізичне, а, скоріше, моральне сталося в стінах Херсонської муздрами ім. Куліша, куди окупантська влада знайшла кого поставити. В медійному просторі обговорювалася кандидатура Сергія Гармаша, а як дійшло до справи, керівником виявився Валерій Шелудько.

Вся велич думок, стратегічне бачення роботи театру та виразний капелюх – все це зафільмовано розлогим відеорепортажем пропагандистТБ.

Справжній генеральний директор – художній керівник Херсонського театру натомість поза окупованого міста. На засіданні асамблеї Євразійської театральної асоціації Олександра Книгу було переобрано президентом на наступні два роки.

Театр продовжує жити, знаходити нові можливості для зустрічі із глядачем.
Й, цілком логічно, що найбільш затребуваними наразі є камерні приміщення.
А якщо вони ще й від початку в укритті – просто ТОП!

Прикладом, приміщення на Гончара відповідає запитам часу – у тому числі й для театральних подій відкрився «Підвал культури». Постановки малих та камерних форм вже опробували нову локацію, або готуються це зробити. Театрально активний елітний простір GARA, який збирає глядача на вистави за адресою по вулиці Великій Васильківський. З серпня починає працювати камерна зала VERE MUSIC HUB.

КОНКУРСНА КУХНЯ

Ситуація воєнного часу – не до конкурсів, тому призначення відбуваються рішенням керуючої установи. Так, Людмила Колосович – Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь), Сергій Дорофєв – Сумський національний академічний театр ім. М. Щепкіна, Микола Юдін – Сумський обласний академічний театр для дітей та юнацтва).

При цьому лишаються незакриті, або незатвердженими позиції по Харківському театру Пушкіна, Кропивницькому театру Кропивницького, Київський театрів на Подолі, «Актор» тощо.

ПРЕМ’ЄРИ

Травень – липень відбулося щонайменше 40+ театральних прем’єра. З зафіксованого на порталі: 7 травнем + 15 червнем + 19 липнем). Левова доля назв та тематика матеріалів – так чи інакше пов’язана із темою війни. До Дня захисту дітей з’явилися нові постановки в репертуарах театрів ляльок.

До того ж свої дипломні вистави зіграли студенти театральних вишів.

Підвищену цікавість викликає все, що пов’язано із театральним Маріуполем. Будь-то пластична постановка «Маріуполь» від київського хореографі Владислава Детюченка, прем’єра якої зіграли у Вашингтоні (США) в червні; або постановки акторами, які вибралися із Маріуполя – прем’єру вистави «Обличчя кольору війни» артисти маріупольського театру авторської п’єси «Concepcion» покажуть в липні на сцені київського Театру на Подолі; творчі представники ПК «Молодіжний» беруть участь в організації та проведенні благодійних концертів в англійському місті Вітчерч.

Сам Донецький драмтеатр, приміщення якого було знищено російською бомбою в Маріуполі, відновив свою роботу в Ужгороді, де показав потужну прем’єру «КРИК НАЦІЇ» у постановці Людмили Колосович. За два прем’єрних тижня колектив зробив п’ять показів, кожен з яких користувався підвищеною глядацькою увагою.

КОЛАБОРАЦІЇ

Пальму першості в питаннях театральної колаборації довгий час утримував Львів, де щільність митців на квадратний метр була надвисока. Проте, спільні проєкти та ко-проєкти фіксується й в інших містах. Так, віджеїнгом та технічним долученням Андрій Богун з Херсонщини долучився до створення прем’єрної вистави Криворізького театру одного актора «AVE», спільна робота з відновлення вистави «Чуваки не святкують» сталася у Кам’янському.

До роботи активно беруться тексти українських драматургів.
Сценічних читань багато.
Дуже багато.
П’єси лунають свіжестворені та відлежані, на сценах та у сховищах, Україною та за кордоном, самими різними мовами.
Театр за будь-якої можливості заявляє про себе, нагадує про війну в Україні.

Люди театру стають учасниками фотопроєктів.

Фотограф Олександр Чекменьов для «The New York Times» реалізував проєкт «Citizens of Kyiv», участь в якому взяли шеф-драматурга Театру на лівому березі Павло Ар’є, артист балету Національної опери України Борис Яструб, акторка «Дикого театру» Анну Абрамьонок.

Героями фотопроєкту «ELEMENTS» від фотохудожника Ілля Бела стали київські актори Марта Білошапка, Тетяна Бондаренко, Ольга Васинюк, Аліса Гур’єва, Євгеній Жарков, Дарина Клименко.

ФЕСТИВАЛІ, КОНКУРСИ, КОПРОЄКТИ

Як проводити театральні фестивалі в умовах воєнного стану – окрема тема.
І разом з тим, маємо!

В онлайн форматі пройшли Міжнародний театральний фестиваль міст-побратимів «Київ-травневий. Відродження» та XXVII Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Від Гіпаніса до Борисфена».

В Сумах пройшов традиційний фестиваль «Ніч музеїв» із театральною програмою, а ХХІV Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» став мультиформатним та планетарним – участь брали Європа, Азія та Америка, відбувалося дійство в он- та офлайні, живими показами та відеозаписами.

Почесними громадянами Києва стали поміж іншими й театральні люди: засновник та художній керівник Київського академічного драматичного театру на Подолі Віталій Малахов (посмертно та генеральний директор Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка Петро Чуприна.

З найближчого – оголошені терміни та умови на здобуття Премії ім. Богдана Хмельницького від Міністерства оборони України за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва, Премії ім. Лесі Українки від Держкомтелерадіо (є категорія театральні вистави для дітей та юнацтва), готується до проведення Всеукраїнський конкурс молодих акторів ім. Івана Франка.

З міжнародних фестивальних новин.

На театральний фестиваль до Румунії (м. Сучава) виїхав Чернівецький театр ім. Ольги Кобилянської. У фестивалі «Оперета в Каунаському замку» взяли участь актори Київського театру оперети. Виставу «Однокласники» Дніпровський театр «Віримо!» показав на фестивалі TESZT – Euroregional Theatre Festival Timișoara в Румунії. Виставу «Каліки» театру «Золоті ворота» показали в литовських містах Алітус, Варена, Каунас. Три українські вистави в Авіньоні: «H-Effect» Рози Сикрісян, «Chornobyldorf» Романа Григоріва та Іллі Разумейка та «Філоктет. Античний рейв» Дмитра Захоженка. Триває гастрольний тур «Європейський шлях» Харківської опери. Після країн Балтії – Словацька республіка. Театр на Лівому березі тримає культурний фронт в Європі: виставу «Погані дороги» побачили глядачі Риги, Вільнюса, Клайпеди, Праги, Мюнхена, Берліна, а режисерка Тамара Трунова стала переможнецею фестивалю Radikal Jung Festival в Мюнхені.

Київська опера стала повноцінним членом асоціації Opera Europa. А в серпні розпочинає роботу Тбіліського бієнале сценографії із резиденцією українських сценографок в Грузії (Людмила Нагорна, Марія Погребняк, Тетяна Чухрій, Ольга Новікова, Юлія Заулична, Любов Душина).

Творчі сили з України проявляють себе й за кордоном. Театр «Візаві» грає вистави в Чехії, режисерка Ольга Турутя-Прасолова працює в Португалії, Вікторія Маноле «Бога різанини» поставила у литовському місті Анікщяй, українсько-німецька вистава «Stay at home» / «Залишайся вдома» з’явилася у Театрального ансамбля з Росслау завдячуючи режисерці Веронікі Літкевич, п’єса шеф-драматурга Павла Ар’є взяла участь у читках в рамках Авіньонського фестивалю. На підході спільні проєкти Театру на Лівому березі із берлінським Шаубюне.

ТЕАТРАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА

На території книговидавництва також матеріалів на окремий абзац.

Театральну критикиню Ганну Липківську згадували на камерній сцені Молодого театру презентацією книги спогадів «Моя Анна», книжка про режисера-лялькаря Юрія Сікало під назвою «Гра в ляльки» вийшла за авторством Алли Підлужної. Пройшла презентація збірки п’єс «Отрута, від якої неможливо відмовитись» Богдана Гнатюка. Антологія в жанрі комедії «Ажіотаж. Комічні варіації сучасної української драми» зібрала п’єси 10 авторів (Анна Багряна, Ярослав Верещак, Олександр Вітер, Тетяна Іващенко, Юлія Максименко, Олег Миколайчук-Низовець, Неда Неждана, Надія Симчич, Валентин Тарасов, Наталія Уварова) поповнила бібліотеку робіт драматургічного відділу НЦТМ імені Леся Курбаса.

ТЕАТРАЛЬНІ СКАНДАЛИ

Україну важко уявити без скандалів.

Театральний світ, як модель суспільства також не пасе задніх в цьому напрямку.

Початок історії протистояння у Київському академічному театрі ляльок лежить у скандальному конкурсі на посаду керівника. Далі була низка дивностей в районі новорічних свят. Кульмінація настала вже під час шорокомасштабного вторгнення: з частино колективу (23+ людини) контракт не подовжено; натомість в штаті з’явився режисер, який з лояльною частиною колективу випустив прем’єру, при тому, що сам театр декларує призупинення роботи. Але політичний бедлам на одну дію «Хедлайнер» вже побачив світ. Не все складалося й із адміністраторами соцмережевих ресурсів настільки, що у театру з’явилася друга сторінка, яка попри свою більш ніж скромну представленість оголосила себе офіційним майданчиком театру. Вочевидь, ще й дописи візує особисто директор – художній керівник театру.

Триває епопея із звільненою та знову поновленою директоркою Департаменту культури КМДА Яною Баріновою. Розслідування вийшло на ресурсах «Почайна». Світ музичного театру активно схлеснувся у битві за перейменування Національної музичної академії. Актор Ігор Левенець оголосив розшук актора Арсена Курбанова – за повідомленням на його сторінці у фейсбуці, Арсен перетнув кордон у складі фестивальної команди, але до заявленого сценічного майданчика не дістався. Ще один скандал розгорівся після відкритого звинувачення Станіслави Овчіннікової Алекса Боровенського у харасменті, в результаті чого з’явилося офіційна заява Театру драматургів про зупинку співпраці із ProEnglish Theatre до проведення фахового розслідування.

Ну й триваліше звичайного було чутно відголоски розмов навколо висловлювання Олексія Арестовича щодо «маленької культури» України.

…Й НА ОСТАНОК

А тим часом на порталі «Театральна риболовля» до Дня рибалки було підведено риску сезону, оголошено про перегляд наживо 115 вистав та заявлено про підготовку до детального аналізу.

Цілком ймовірно, у зовсім неочікуваному форматі.

Деталі вже незабаром.