Театральний дайджест #9 (44)

Стрибок з літа в осінь стався максимально різко.
Жодних попередніх пестощів – стриб – і перевдягання з футболок в кофти відбулося прямо під час заварювання ранкової кави.
Тепер вже осінньої.

Проте, події останнього літнього місяця (частинка з яких все ж таки зігріває та протистоїть домінуючому трешу) зібралися стройненько до чергового дайджесту «Театральної риболовлі», між іншим, 44-м за скрізною нумерацією.

Але подій настільки багато, що дайджест складатиметься з двох частин.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ТА АНАЛІТИКА

Серпень витримав зашкварну марку перед попередніми місяцями – і в театральному просторі, і поза ним.

На цьому фоні неочікувано спокійно пройшло святкування 30-річчя Незалежності на рівні держави – «Ковчег» винес суспільний дискурс все ж у більш позитивне русло.

Огляд святкової соцмережевої комунікації до дат, на «Риболовлі» є традиційним вже кілька років поспіль. Вийшов, звісно, й до Незалежності 2021.
Головне спостереження – кількість відвертого треша має стабільну криву на зниження!
Прикладом, уходять в минуле натирені на VKашечних сторінках вотермарковані картинки. Що само по собі є неймовірно прекрасним!
Це зовсім не свідчить, що театри вкінець розібралися із власними гайдлайнами. Але позитивні зсуви – більш ніж очевидні.

До круглої дати ЗМІ великі і малі кинулися наввипередки підбивати підсумки всього, до чого дотягувалися. І там, де хоч щось видавав пошуковик гугла, дописувачі різної глибини проникнення та якості, опублікували свої огляди.
Театральний простір тримає фортпост аналітичної цноти – не писали, не пишуть і не збираються!
Хіба що час від часу попльовуються в бік «неосвічених журналістів», які не проникли в глибини таємних, обмеженознаючих ІСТИНУ.

Ну то ладно.
Один з наступних масштабних задумів «Риболовлі» має вектор до висвітлення білих театральних плям.
А наразі – перші круглі цифри поточного глобального проєкту – там де дослідження прем’єрної п’ятирічки 2017-2021.

Є ПЕРШИЙ ПОЛТИННИК!

(правду кажучи, з моменту публікації тексту вже пішов сьомий десяток звірених театрів. І за умови такої самої активності театрів, про першу сотню повідомлятиму вже зовсім-зовсім скоро!).

Трішки скромніший проєкт, що триває у новинній стрічці – перекличка відкриттів сезонів. Ідея – проста та невибаглива – театр починає роботу після відпустки, називає це новим сезоном, який, власне, і відкриває.

Інфопривід – безумовно!
Цим «Театральна риболовля» і скористалася.
Рясним розсипом спалахують строкаті дописи у новинній стрічці – відкриття в Одесі, двері для глядача відкрили у Львові, київські театри один за одним стають до роботи…
Перші 21 опубліковані повідомлення отримали й відеоверсію, із музичкою, все як годиться…

Таких публікацій серпнем вийшла про 29 нових сезонів театрів з усіх куточків України.
Перспективний погляд на вересень обіцяє щонайменше 21 інфопривід у цій рубриці.
І, звісно, що цифра далеко не фінальна, та може уточнюватися, у тому числі і силами самих театрів (треба, зрештою, вийти з мороку та написати відповідне повідомлення).

ВИСТАВИ

Прем’єрні покази 16 вистав зіграли українські театри в серпні (звісно, з відомого на порталі). Про 8 з них вийшли окремі дописи у Театральній стрічці новин.

Можна констатувати, що співпраця театрів із порталу реалізовано на 50%.
Чи може бути 100%-й результат?
З боку «Риболовлі» – жодних обмежень!

Більш детальний огляд буде в дописі про театральні прем’єри трішки згодом.
А наразі проаналізовані першопокази червня.
За цьогорічною концепцією, перша частина огляду – те що сталося 2021 року. В другому відбувається зріз місяця крізь призму п’ятирічки.
Що з цього вийшло – за посиланням.

Ну й народилася нова рубрика на порталі – «Золотий улов Риболовлі» крупним планом.
Це коли вистава, маркована «Театральною риболовлею» як «Золота рибка» – виводиться окремим дописом та підсвічується з різних кутів.
Відкрила рубрику «Зубата втрата» Катерини Лук’яненко на сцені Київського академічного театру ляльок.

ФЕСТИВАЛІ

Якщо коротко, то фестивально-театральне життя вирує.
Воно насичене та різноманітне.
Повної палітри та аналітики, звісно, немає ніде. І допоки навіть немає на «Риболовлі».

А от про окремі події даю публікації. Про когось – каталожно (одеська «Акація Фест»), про когось анонсово на осінь (Фестиваль вистав Митницького, II Всеукраїнська лабораторія «С.Т.Р.У.М.»), а про когось одразу на наступний рік (до слова, проголосуйте за фестиваль-форум SPLASH на сторінці Громадського бюджету).

Найбільша увага на порталі – до «Мельпомени Таврії».
За два тижня до відкриття стартував спецпроєкт «Аргумент на користь», який за мету поставив додати аргументів глядачам в Херсоні – яку з вистав обрати, що одночасно відбуваються на різних фестивальних майданчиках.

«Собачій вальс» аргументував Віталій Кіно, «Зозулю» – Дмитро Весельський, «Сон Аліси» – Олексій Кужельний, «MIŁOŚĆ / Любов» – Артем Пльондер та Дар’я Твердохліб. Про «Що росте у парку» говорила Катерина Лук’яненко, про «Блажений острів» – Ірина Кліщевська, а чому «Чуваки не святкують» глядачі дізналися від Дмитра Усова.

Наступні етери – ще від двох київських вистав.

Ну а вже від сьогодні – окремі включення з мельпоменного епіцентру (до слова, цей часопис виходить вже з Херсону. До відкриття «Мельпомени» – лічені години.

ТЕАТРАЛЬНИЙ ЮТУБ

Тут саме час згадати й про решту відеоматеріалів, які вийшли серіально, або проектно на «Риболовному» ютубчику.

ПЕРЕВІРТЕ, ЧИ ПІДПИСАЛИСЯ НА ЮТУБ-КАНАЛ ТЕТАРАЛЬНОЇ РИБОЛОВЛІ.

Коли «Театральна риболовля» потрапляє на подію – знайте, звідти буде репортаж.
Саме так сталося з відкриттям сезону Театру на Михайлівській. І про початок шляху згадали, і про прем’єрні «Еклери на мільон» поговорили із Віталієм Кіно та Мариною Смілянець.

Про новонароджений «Наш театр» заплановано було три випуски. Колективу – п’ять місяців, батьки-засновники – Ірина Калашнікова та Сергій Мельник, під брендом – три вистави. Доля наступних серій наразі уточнюється – прискорити їх появу цілком може глядацька активність під відео.

Інша історія з виставою «Мій Орфей. Жан Кокто» від n’Era Dance Company. Чому і звідки на українській сцені взявся Жан Кокто, та про роль костюми у фізичному театрі, говоримо із постановником В’ячеславом Детюченко та художницею Катериною Манковською.

Також на каналі – театральний маркетинг на вкрай актуальну тему дитячого театру.
Відео обов’язкове для перегляду всім, а особливо адетпам київський скреп на Липках.
Про цільову аудиторія театру ляльок говорить директорка – художня керівниця Львівського театру ляльок Уляна Мороз.

Ще одне відео – до прем’єрне, із передпідготовчих залаштунків медитативної вистави «Шлях до…».
Влад Троїцький, Христина Шишкарьова, команда Тотем балету провела ритуал з очищення Українського дому від привидів минулого. Країна на четвертому десятку свого незалежного існування вже могла б активніше взятися за процес внутрішнього прибирання.

КОНКУРСНА КУХНЯ

І до прощання із минулим…
Театр на Липках, Печерськ, Київ, а далі й регіонами пішла хвиля – як так, нашого дорогого «Леоніда Ілліча» відлучають від крісла.

В діло пішло все що було – плакати зі слоганами «протиЖирковської кампанії» п’ятирчної давнини, сценарії із гаслами Помаранчової революції, жалісливі сльозинки в очах та брехлива-перебрехлива інформація з уст представників театру та із френдліЗМІ.

Коротко, що до чого?
П’ять років тому абсолютно не підготований чинний директор – художній керівник Київського ТЮГу отримує пролонгацію свого контракту на чергові 5 років за рахунок некомпетентності членів конкурсної комісії.

То було 5 років тому. І навіть не дуже уважному слухачеві стане очевидно, що програма переможця не має нічого спільного із стратегічним баченням. Але й без того по факту не виконана навіть на половину.

Роки минали.
Діло дійшло до нового конкурсу, на який кандидат Гирич В.С. приходить традиційно не підготованим, а колектив навколо танцює стару пісню, помінявши ім’я Жирков на ім’я Жила.

Але зміни в країні все ж таки відбуваються.
Вкрай повільно, але є!
І конкурентне середовище наявно демонструє слабкість одних, та переваги інших.
Рішенням комісії переможцем обрано Славу Жилу. Проте, агонія не завершується, й супротив перекинувся вже на вересень.

Та й потому, емпіричним шляхом доведено, що в місця, де найголосніше чутно про поборництво моралі, захист дітей тощо, якнайшвидше варто відправляти органи із перевірками. Зв’язок виявляється, міцніший за сполучені посудини.

НОВИН, ІМЕНИНИ

Одні новини виходять дописами (про призначення нових керівників Хмельницького театру ляльок – Ірина Трунова, Київського театру на Липках – Слава Жила).

Там, де доводиться побувати безпосередньо – відеоформат.
Застати серпневий снігопад від Театру «Сузір’я»,

висвітити події до 80-річчя Богдана Ступки (відкриття горельєфа на будинку та виставки Код Ступки у Національному музеї ім. Тараса Шевченка).

Триває наповнення розділу Бази знань на порталі.
Тренд сезону – всі актуальні та сучасні, згадка про яких виходить до іменин.

Театральні постановки за текстами Сергія Жадана та Івана Вирипаєа в розділі авторів.

В каталозі режисерів – творча біографія Ігоря Федірка.

РЕТРО

Ще було трішки й по ретро-формату.
Встигли згадати серпневий період 2019 року у Сорокотягах, де Дикий театр був із резиденцією «Кайдашів».

Та погортали сторінки спецпроєкту із Олегом Вергелісом, що виходив до 100-го сезону Київського театру ім. Івана Франка.

Наступний дайджест вийде першими числами жовтня.